Дитячі хвороби – як формується імунітет дитини

Зміст:

    Діти, які відвідують дитячі заклади, частіше хворіють інфекційними хворобами ніж ті, хто до певного віку знаходиться в умовах домашнього догляду. Разом з тим, діти, що хворіли частіше, ймовірніше, будуть менше підвладні хворобам  в подальшому.

    Вважається, що діти, які частіше хворіють в дошкільному віці (а це, в більшості випадків, саме ті діти, що ходять до дитячих садків) зазнають впливу багатьох різноманітних вірусів, «тренуючи» свою імунну систему. Тому вони хворіють в подальшому менше. 

    Імунітет – це вміння організму здійснювати опір різним факторам, що можуть викликати захворювання, тобто вірусам, бактеріям, деяким грибам. Виокремлюють два типи імунітету – неспецифічний, тобто такий, який є у дитини від народження та специфічний – набутий імунітет, який виробляється після перенесення певного захворювання або ж після вакцинації. Головною особливістю цього типу імунітету є запам’ятовування різних патогенів (чинників, що викликають захворювання), з якими стикається організм дитини з можливістю їх подальшого розпізнавання та боротьби з ними.

    Відразу після народження імунна система дитини є незрілою. Звісно, дитина має певний вроджений захист, багато в чому завдяки антитілам, які вона отримала в утробі матері. Діти, які знаходяться на грудному вигодовуванні, також отримують імунні фактори захисту з молока матері.  Але суттєво імунна система малюка починає зміцнюватися, коли дитина піддається впливу бактерій та вірусів з навколишнього середовища. Різні  патогени активують продукцію природних антитіл і дитина отримує змогу краще боротися з інфекціями в майбутньому. Це означає, що діти, навколо яких знаходиться більше джерел інфікування з раннього віку, ймовірно, матимуть більш сильну імунну систему на той час, коли вони почнуть відвідувати школу.

    Уявлення про те, що діти, хворіючи частіше в дошкільному віці отримують від цього користь для підвищення імунітету в подальшому, не є просто теорією. Є достатня кількість досліджень, які підтверджують це. Зокрема, спостереження за станом здоров’я 4750 дітей, проведене у 2013 році Департаментом педіатрії США показало, що у тих, хто відвідував дитячі колективи та хворів більше протягом перших п’яти років життя, в подальшому було відмічено зниження рівня захворюваності (щодо одних і тих самих хвороб) на 60 відсотків.

    Невідомо точно, як довго антитіла залишаються в організмі людини, тому що їх дуже велика кількість, а імунні процеси є досить складними, однак одне недавнє відкриття дає нам уявлення про потенціал захисних сил людини. Спостереження за людьми, що народилися в 1955 році та вижили під час пандемії грипу 1957-1958 років, показало, що навіть через 50 років концентрація антитіл до цього вірусу в крові достатньо висока (мова йде про пандемію так званого «азіатського» грипу, що забрала близько 70 тисяч життів).

    Деякі батьки помилково вважають, що ознакою значно ослабленого імунітету є, наприклад, простудні захворювання, які періодично виникають у дитини. Але не слід забувати про те, що саме це і допомагає формувати потенційно сильний захист малюка. Під час захворювання дитячий організм навчається адекватно реагувати у відповідь на різноманітні збудники. Якщо дитина хворіє на простудні захворювання всього три або чотири рази на рік, то немає необхідності в штучному зміцненні імунітету.

    Організм людини налаштований на боротьбу з інфекціями. В будь-якому разі, пізніше чи раніше, наші діти будуть піддаватися впливу збудників різноманітних хвороб з навколишнього середовища. Це просто питання часу. Доведено, що здорове життя у дорослому віці залежить від того, як імунна система дитини була зміцнена протягом перших 3 років, тоді як фундамент імунітету закладається у 1-й рік життя.

    Тож не бійтеся сезонних хвороб! Звичайно, малюка дуже шкода. Тим не менше, хвороба – щось на кшталт зарядки для імунітету. Він вчиться давати відсіч вірусам та бактеріям, виробляє захист. При наступній зустрічі зі знайомим супротивником організм моментально відреагує, згадуючи метод боротьби. Це означає, що хвороба пройде непомітно або у легкій формі.

    Не можна не відмітити, якими важливими є правильні дії з дитиною під час та, особливо, після захворювання для закріплення позитивного ефекту в організмі малюка. Коли дитина має невеличкий нежить декілька днів, при чому без кашлю, підвищення температури та значного погіршення загального стану і її ведуть до дитячого садка відразу після закінчення нездужання – це допустимо. Але не праві ті батьки, що форсують події після більш серйозної хвороби у малюка – грипу, бронхіту, отиту та інших.

    Чим глибше хвороба діє на організм дитини, тим довшим повинен бути період відновлення. В тому числі, це стосується і закріплення потенціалу організму для подальшого опору подібним захворюванням. Про фізичні заходи, що допомагають берегтися після хвороби, пам’ятають всі батьки. Підкреслимо, що необхідними також являються і емоційний спокій, і доброзичливе ставлення до малюка в період відновлення.

    Автор: лікар-психолог Ярослав Драб

    Facebook Comments
    Анонс