Рейтинг@Mail.ru
Помощь по сайту
Войти
 
НЕ НАШЛА ОТВЕТ? Задай вопрос
38
Статья:

Грудне вигодовування: мій німецький досвід

Шумне боннське кафе у суботу пополудні. Гучно в ньому не тільки тому, що багато народу, а передусім тому, що багато родин з маленькими дітьми й немовлятами. Причина проста – кафе розташоване на останньому поверсі великого універмагу, в ньому багато місця між столами і є ліфт, тобто головні передумови для успішної „кави” з друзями, а також разом з малечею – є.



Дивлюся на своїх хлопців. Вони мирно п“ють через соломинки (це ж треба до такого додуматися!) свої прохололі (нарешті!) какао. Десь рік тому, теж у лютому, пригадую, сталося те, у що наші друзі й родичі вже мало вірили. Мій молодший син відмовився через кілька тижнів після свого другого дня народження від маминих молочних послуг. Несподівано й абсолютно самостійно. І це попри те, що був тим випадком, про який ґлузували, що він не полишить „молочну справу” ще й у школі.

Коли я змушена була час від часу годувати нічогенького богатиря привселюдно, то бачила на нас різні погляди. Здивування, співчуття, схвалення навіть. Мені ніколи не було соромно чи якось не по собі. Адже досвід годування малих в місті на той момент фактично набрав уже четвертий рік. Щоправда, така невимушеність і впевненість у собі прийшла лише з часом.

Проблема, про яку навіть не здогадувалася

Перед народженням першої дитини я зробила велику помилку, не багато задумуючись про годування грудьми. Я знала тільки, що хочу це робити і була переконана, що все й так вийде. Але, виявилося, що я не була талановитою мамою-годувальницею від природи. У лікарні син дуже хотів їсти, багато кричав, але не дуже активно торував собі шлях до „джерела”.

Попри всі спроби лікарняного персоналу, у перші дні життя малого все виглядало так, що нам таки доведеться годувати його з пляшечки. У моїй голові таке просто не вкладалося, я відчувала себе абсолютним лузером. До того ж у стопці книг про грудне вигодовування, які наш новоспечений татусь приніс з бібліотеки, як на зло, майже кожен вступ починався з ідентичної фрази: „Грудне годування – найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини”...

Ну як після такого можна просто взяти й перейти на штучне молоко? І я продовжувала годувальні тренінги з Юреком, використовуючи спеціальні насадки, бо в лікарні мені пояснили, що дитина через фізіологію моїх грудей просто не може без них обійтися. Так тривало кілька днів, поки нарешті не повернулася з відпустки моя сусідка, яка сама є акушеркою. У Німеччині саме акушерки, а не педіатри традиційно „доглядають” за породіллями й новонародженими вдома й надають консультації й допомогу з годуванням.

Спокій і вдалий прийомчик

Мені неймовірно пощастило з Сильвією. Перше, що вона зробила, зайшовши до нас, це забрала усі посібники, які чоловік приніс з бібліотеки. Її аргумент – читаючи їх, я ще більше заганяю себе в стрес, що вкрай негативно впливає на лактацію. І взагалі стрес передається з молоком дитині, сказала вона... Не знаю, чи можна це довести з наукової точки зору, але гадаю, що багато в чому Сильвія мала таки рацію. Вона переконувала мене ще не один раз по тому, що головне для успішного грудного вигодовування – це спокій і розслабленість.

Далі оглянувши мене і сина вона сказала, що насадки нам ніякі не потрібні. Малий дуже міцний і тягне добре, якщо йому трошечки допомогти на початку. І показала мені спеціальний прийом, скориставшись яким нам вдалося (не з першої спроби, але вдалося!) досягнути мирного чмокання мого чада біля грудей.

Мені знадобилося кілька днів і підтримка Сильвії, щоб самій навчитися застосовувати цей прийомчик. А полягав він у тому, щоб, защемивши пальцями таку собі „складочку” зі шкіри ореолу навколо соска, допомогти дитині всмоктати справді достатню кількість для того, щоб зручно спорожнювати груди. Прийомчик знадобився мені й пізніше, коли я годувала свого другого сина.

Практичні німкені й магічне слово

Між іншим, так наполегливо, як я, до грудного вигодовування дітей ідуть дедалі більше матусь у Німеччині. Це я неодноразово чула пізніше від лікарів, акушерок і просто від жінок на майданчиках. Німкені наголошють при цьому навіть не стільки на корисних, як на практичних складових годування грудьми. Мовляв, їжа завжди при собі, завжди правильної температури й неперевершеної свіжості. Матуся, яка годує, є мобільнішою. А мобільність – неймовірно важлива складова життя у сучасному німецькому суспільстві.

Мені такий підхід дуже подобається. Як і те, що, принаймні у великих містах, у кожному універмазі чи магазині одягу, тим паче в дитячих магазинах є місце для годування – зі зручними кріслами й з можливістю помити руки та переповити немовля. А якщо такого притулку не знайдеться – то йдеш просто до аптеки – там завжди є місце для прийому медикаментів, а отже теж можна прилаштуватися з малюком на півгодинки (чи менше, ну це у кого як). Утім, попри вю популяризацію грудного годування, чимало жінок у Німеччині свідомо відмовляються від нього, надаючи таки перевагу штучному молоку. Мені особисто це важко зрозуміти, але з розповідей знайомих добре знаю, що промисловість уже наблизила максимально молочні суміші до якості материнського молока.

Може, воно й дійсно так, але в Німеччині мені, як філологу (декому це може видатися смішним) хотілося годувати грудьми ще й просто тому, що для цього у німецькі є дуже гарне слово stillen (штіллен), що перекладається як годувати грудьми, але й просто заспокоїти. Між іншим, як з”ясувала я пізніше, у західнослов”янських чеській та словацькій мовах теж є схоже дієслово – kojit. За коренем видно, що воно споріднене з нашим заспокоїти... Може, десь є аналог в українській чи російській. Було б гарно його „відкопати”...


Автор - Леся Юрченко (Бонн, Німеччина)

Была ли эта статья полезна для тебя?
Да
Нет
Спасибо, твой голос учтён!
Сортировка: по рейтингупо дате добавления
  • 7
    ЛЮБА
    3 мальчика
    Я согласна главное желание.У меня мой малыш родился недоношеным,три недели его кормили через зонд,но когда его уже поместили со-мной, первое что я зделала, начала прикладывать его к груди.Не скажу что это было легко ,он был слаб,не мог вытянуть молочко,но мы продолжали бороться,вместе с тем не-раз отчаевалась.Но вот сейчас нам скоро 7 месяцев и мы успешно едим маминое молочко
    ok
  • привіт. у мене теж був схожий досвід з молодшим сином, який народився на півтора місяці раніше. щоправда, у німеччині мені допомогли підготуватися до успішного його годування електричні молоковідсоси (треба було ще пошукати правильне слово ))). а потім, ще в лікарні ми застосовували комбінований варіант годування. спершу - максимум по п"ять хвилин він смоктав сам, а далі - мамине молоко з пляшечки. і так десь місяць. було непросто, тому можу й вам дуже добре повірити. але далі - як я написала у своїй розповіді - було все супер.
  • Noella
    2 мальчика и 1 девочка
    У дочери подруги роды начались на 35неделе с отслоения плаценты.Кошмарный сон, реанимация, вентиляция легких.Но ! Малыша своего им именно таким способом удалось выкормить, только вот молокотсосом были руки мамы и еще добавляли смесь для недоношенных деток. Но зато потом , благодаря настойчивости перешли только на ГВ))
  • Таня
    Музыкальное развитие для детей
    Леся, супер! Приятно было почитать))
  • Рада, що й тут "знайшлися". і... далі буде....
  • 5
    Людмила
    2 мальчика и 1 девочка
    Главное-это желание кормить своего малыша, а всё остальное -это Мелочи........
    ok
  • 2
    Кристина
    1 девочка
    Дякую за статтю!
    ok
  • 2
    Nana
    1 девочка
    спасибо за такую познавательную статью!!!! было очень интересно узнать про ваш опыт в рамках иного общества
    ГВ -это радость и для мамы и для ребеночка, а пользы сколько
    надеюсь, что ваша статья придаст сил сомневабщимся мамочкам!!
    еще раз спасибо
    ok
  • 1
    Марина
    3 девочки
    Какой у вас замечательный опыт!))) Молодцы!
    А "приемчик" и мне известен - нам его на курсах до родов показали и с самого рождения мы так и пристраивались И никаких проблем с кормлением не было вообще!
    ok
  • Тішуся, що "прийомчик" відомий. Якось мені хотілося в одному кафе у Стокгольмі молодій мамі його порадити, але не наважилася.... ( Утім, бачила, що були схожі з моїми колись проблеми.
  • 1
    Катя
    1 мальчик
    Стаття неймовірно цікава!!!
    Щиро вдячна за нові враження))

    п.с. Неймовірно гарна мова у Вас! Зачитуюсь!
    ok
  • Дякую. Ніяк не віднайду смайлик про "зашарітися".
  • 0
    Елена
    1 мальчик
    Дякую за статтю! Дуже цікаво!!! Аналог того слова я собі вигадала сама коли почала годувати ))))) Прицицяти, зацицяти, поцицяти Користуйтесь наздоров"я
    ok
  • 0
    Oля
    2 девочки
    Спасибо! Было очень интересно узнать о Вашем опыте!
    ok
  • 0
    Nana
    1 мальчик
    очень приятно читать мамочек, которым ГВ в радость так держать! я сама всячески поддерживаю стремление к кормлению ребенка грудью. нам пошел второй годик, мы все еще кушает мамино молочко. постараемся прокормиться до двух лет - не зря ведь на родине мужа даже религия предписывает женщинам кормить детей грудью до двух лет
    ok
  • 0
    Nana
    1 мальчик
    да, еще хотелось добавить к вышеперечисленным преимуществам ГВ: ГВ - не только полезно, позволяет маме быть мобильной, но (что немаловажно!), позволяет маме существенно сэкономить семейный бюджет (детское питание ой какое не дешевое), плюс отлично бережет время и нервы - ребенок получает еду и ласку, стоит ему только попросить, нет необходимости выслушивать его плач или обманывать его соской, пока мама готовить детскую смесь. благодаря ГВ мы прекрасно обошлись без пустышек, растем спокойными, не плачем попусту, потому что с рождения получали необходимое по первому зову.
    ok
  • 0
    Tamara
    беременна на 36 неделе
    Добре, що вдалося обох хлопчиків достатньо часу протримати на грудному. Дякувати Богу в мене теж була дуже хороша акушерка, я наполегливо рекомендувала якомога довше кормуту сина грудним. Я так і роблю (Селіму вже 1,10), сподіваюсь протримаємось до 2-х років, як і рекомендує ВОЗ.
    ok
  • 0
    Noella
    2 мальчика и 1 девочка
    ОФФ)
    Спасибо за статью, но у меня вопрос немного не эту тему.
    Мои друзья живут в Германии и с их слов , акушерка, которая их навещает ежемесячно(та , которая принимала роды) посоветовала с 4х месяцев есть морковное пюре, что они и делают(мол в Германии так везде ).Я очень удивлена и хотела бы спросить. А это действительно так?
    ok
  • привіт. до слова - я як раз мала намір незабаром написати про цю особливу професію акушерок в Німеччині, а ти мені ще раз про це нагадала....
    але до відповді на питання. взагалі в німеччині рекомендуюють до півроку виключно годувати грудьми. а з 6 місяців радять починати з іншою іжею. традиційно тут справді починають з морковного пюре, яке через деякий час замінюють на морковно-картопляне. 4-місячний вік - це наймолодший вік, з якого можна давати іншу їжу, крім молока. це навіть написано на кожній баночці з пюре чи на сумішах каш. не можу зрозуміти, чому акушерка порадила з 4 місяців пригодовувати. може, дитина велика й тільки молока їй вже замало. у мене, приміром, з моїми хлопцями саме такі враження були. то я почала годувати їх морковним пюре десь у 5 - 5 з половиною місяців.... )
  • Noella
    2 мальчика и 1 девочка
    дякую)) та мені , насправді,якось дивно. Дитинка нормальна, невелика.Акушерка ця-емігрантка)) з Росії чи України.
    А ще мені дивно, що прикорм саме з моркв"яного пюре. Бо все ж таки трохи( а для когось і дуже) алергічний продукт..Ну не знаю.Я здивована.
    А те, що на баночках пишуть , то зрозуміло, "купуйте, їжте")))
    Я маю чеські книги 80х рр, так там написано, що тіко з 6ти місяців, а це писали ще за радянськіх часів))
  • так, німці розпочинають прикорм вже дуже давно традиційно з пюре з вареної моркви. про те, що морква - алерген я сама дізналася нещодавно. але, наскільки я поінформована, більшість лікарів і акушерок у німеччині таки радять півроку годувати тільки молоком. якщо в родині є схильність до алергій, то кажуть, що виключно молоко у перші півроку.

    між іншим, останнім часом у німців з"явилася традиція замінювати морквяне пюре на пюре з пастернаку. щоправда, він не такий солодкий, як морква, тому мої діти, приміром, його не любили.

    а ще от пригадалося, коли вони починають їсти моркву, в них носи стають такими кумедними жовтувато-помранчевими. певно, за цією ознакою немовлят, які починають знайомитися з "дорослою" їжею в німеччині, можна відрізнити від тих, що виростають в інших країнах
    а який у тебе досвід з переведенням на тверду їжу?
  • Noella
    2 мальчика и 1 девочка
    офф .
    вчора мені друзі відео прислали, як вони після моркви почали поїти малого яблучним соком))


    а стосовно твердої їжі. Ну тут у нас все простенько.
    Спочатку 1 овоч, з 0.5 ч.л., кожного дня збільшую в два рази, другий овоч, я стала додавати десь через 2.5 тижня, під другим номером вводили кашу. Спочатку гречану, потім рисову, пізніше кукурузну.Без молока.Печене яблучко, наприклад, моя принцеса не хоче взагалі, навіть з цукром)))Хоча я цукор взагалі не додаю нікуди)
    із "сумом" пам"ятаю нашу дільничну 16 років тому
    " Ви што? вам уже 2 мєсяца, надо сок яблочній давать, а через мєсяц желток!"
  • у два місяці - якблучний сік це... у мене аж мороз по шкірі... з кашами тут теж дуже схоже...
    жодної каші з пшеничних інґредієнтів - до 8 місяців (через небезпеку алергії) і також без молока. ми починали, як правило, з рисових, або тут ще дуже популярний "екологічний" предок пшениці - злак під назвою "дінкель". Кому не кажу, поки ніяк не з"ясували, як перекласти її на українську, російську чи англійську.
    улюблена їжа моїх малих була довгий час пюре з вареної моркви й кукурудзи... певно, бо дуже солодке )))

Напиши свой комментарий

Я делюсь:

Написать друзьямВ дневник
Опубликовать
всем друзьям
всем друзьям