Неочікувана чи небажана вагітність. Поради психолога

Зміст:

    Буває, пара планує дитину, дуже її чекає. А буває, що він та вона ще не готові до появи нащадків. Причини є різні: кар’єрне зростання, навчання, відсутність грошей, хвороба, страх стати батьком (чи мамою), невдалий попередній шлюб. 

    Коли жінка за таких обставин все ж таки вагітніє, ця подія для неї може стати стресом зі знаком «мінус». Тоді у пари з’являється, тривога, переживання, страх перед майбутнім. Звісно, може бути й навпаки: звістка, що жінка завагітніла – вселяє радість у серця обох.

    Що ж робити у першому випадку? Коли жінка та чоловік ще не готові до появи дитини, але у той же час, вони не хочуть вдаватися до переривання вагітності.

    1. Варто прийняти вагітність, як факт. Ще краще, як Божий дар. Приміром, на дворі йде дощ, а вам хочеться сонця. Але ми не в силі змінити цю ситуацію. Тому одягаємо гумові чоботи, беремо парасолю…Так само з вагітністю. Можна гніватися на долю, Бога, партнера, інших. А можна сісти й подумати, як бути далі. Якщо постійно «накручувати» себе, стане ще гірше, і буде важко прийняти правильне рішення. У християнській молитві це звучить так: «Боже, даруй мені розум і душевний спокій, щоб прийняти те, що я не можу змінити, мужність змінити те, що можу і мудрість, щоб відрізнити одне від іншого».
    2. Відомо, що життя це – найвищий дар. Тому народження дитини, це – не покарання, не безвихідь, а радість та щастя. Так, з’являються клопоти, і їх багато, але радість і щастя материнства – це головний дивіденд, який отримає жінка та її чоловік.
    3. Робити аборт чи не робити – це одне з основних екзистенційних питань, на які відповідає жінка. В зв’язку з цим, вона може відчувати велику напругу та внутрішній конфлікт.В цьому випадку їй варто звернутися по допомогу до друзів, батьків, свого партнера, священика, психолога чи психотерапевта, щоб просто виговоритися, зменшити внутрішнє напруження. А потім, якщо треба, попросити поради.
    4. Звернення до гінеколога. Лікар розповість жінці про наслідки аборту, розвиток дитини в утробі тощо.
    5. Буває, жінка в такій ситуації замикається в собі. Тоді їй також треба спробувати допомогти. За сумною статистикою, 60% жінок відчувають примус до аборту з боку близького оточення. Тому оточення повинно не критикувати і засуджувати жінку, а підтримати. Наприклад, придбати якісь речі для майбутньої дитини, подбати про житло. Адже, як я вже зазначила, часто до аборту вдаються через брак грошей.
    6. Дуже важливо розділяти відповідальність з партнером, бо він теж причетний до зачаття. У випадку, якщо пара все ж таки вирішить перервати вагітність, то це не буде рішенням однієї людини (жінки), але й чоловіка.
    7. Довіра до минулого досвіду. Ми живемо зараз в дуже непрості часи, епоху кризи та змін. Від цього можна завалитися в депресивний стан, а можна ще більше почати цінувати життя. Раніше теж були війни, повоєнний час. Але люди продовжували одружуватися, народжувати дітей, і якось справлялися з соціальними проблемами та відсутністю найнеобхіднішого.  
    8. Довіра до власного досвіду, інтуїції. Паради психолога, інших – це добре. Але я вірю, що людина володіє також своїм унікальним досвідом, і до нього теж потрібно обов’язково звертатися.

    Автор: Ольга Цурка

    Facebook Comments
    Анонс