У пошуках дитячого садка

Зміст:

    Настає момент, коли ваша сім’я опиняється на порозі дитсадкового життя. Як же вибрати садочок, який підійде саме вашій дитині?

     452710325

    Вихователь

    Насамперед слід зауважити, що, віддаючи малюка в дитсадок, варто шукати не стільки садок, скільки вихователя.

    Більшість вихователів приходить у садочки за покликанням, і вони дійсно відрізняються від середньостатистичних людей: ніжніші, по-дитячому м’які, часто навіть трішки наївні, інтереси їх по-справжньому пов’язані з дитинством. Батьки, пам’ятайте: не дороге обладнання та іграшки, а тільки особистість вихователя, його ставлення до дітей є запорукою вдалого вибору дошкільного закладу. Прикладів тому маса. Буває, що від загартування діти застуджуються і хворіють. А є садочки, де при існуючому басейні дітей туди жодного разу не водили. Однак є й такі заклади, де вихователь одержує задоволення від постійного спілкування з дітьми, завжди щось вигадує, і дітям це подобається.

    Коли ви домовляєтеся про умови, на яких дитина відвідуватиме дитячий садочок, слід подбати не тільки про матеріальний бік, а і про власне педагогічний: запитайте, що у вихованні та навчанні з погляду цього педагога є головним, порівняйте його з тим, що більше підходить вам. Якщо вас щось дійсно не влаштовує в роботі вихователя, слід відкрито говорити з ними наодинці, а потім, якщо компроміс не знайдено, то і з завідувачем садочка. Не можна залишати без уваги претензії дитини та ваші власні. Критикуйте з усмішкою, будьте конкретними: пропонуйте якісь варіанти – і серед них той, який влаштує і вас, і вихователів.

    Як упізнати «свій» садочок

    Починаємо вибирати садочок бажано не пізніше ніж за рік до ймовірного вступу дитини. Відібравши адреси установ, якими ви зацікавилися, вирушайте на розвідку. Почати знайомство з дитсадком можна з бесіди з завідувачем, потім оглянути територію. Можна взяти з собою книжечку і навпроти з кожного з вище перерахованих пунктів поставити плюс або мінус. Прийшовши додому, порахуйте плюси і мінуси, подумайте й обговоріть у сім’ї, чи будете ви спокійні за своє чадо, залишаючи його на цілий день саме у цьому дитсадку.

    Якщо у групі нема помічника вихователя (нянечки) і другого (змінного) вихователя, шукайте інший садочок незважаючи ні на які аргументи. Важлива не наявність у штаті логопеда та психолога, а те, скільки у нього підопічних: один психолог на 70-80 дітей – це несерйозно. Важливо, чи працює в садочку медсестра, що входить у її обов’язки, які профілактичні, оздоровчі та за гартувальні заходи здійснюються.

    Ознайомтеся з приблизним меню (чи змінюється воно в залежності від пори року), чи можливо годувати малюка окремо, якщо він алергік.

    Попросіть розповісти про заняття, свята, музичні та спортивні дозвілля та персонал, який їх проводить. Якщо додаткових занять дуже багато (логіка, психологія, шахи), ретельно зважте: чи такі необхідні вашому малюкові всі ці науки? Педагогами та психологами встановлено, що дитина «готова» до свідомого сприйняття великої кількості різноманітних наук і знань лише до 5-6 років, і загальна кількість протягом усього дня не повинна перевищувати 4-5, включно з індивідуальними.

    Під час знайомства з садочком зверніть увагу, як розмовляють між собою вихователі та діти, наскільки зацікавлено ставляться дорослі до малюків, чи не підвищують голос, як реагують на прохання та скарги дітей. Ваше завдання – зрозуміти, чи готові тут розуміти і поважати вашу дитину. Зверніть особливу увагу на виставку дитячих робіт, різноманітність іграшок, чи підходять меблі вашому малюкові за зростом і чи не зіпсує осанку неправильна спинка стільця, на чистоту і безпечність туалетних кімнат. Але гарний садок – це насамперед той, у який ваша дитина йде із задоволенням.

    Адаптація

    Для дитини важливо навчитися налагоджувати контакти з оточуючими. Найпростіше це робити на дитячому майданчику, де при зустрічі з мамами та їхніми дітьми дитина спочатку напружено стежить за реакцією своєї мами, і лише потім переводить погляд на дітей, починає прислухатися до їхніх розмов і розуміти, про що йдеться.

    Дитина як особистість починає формуватися до кінця першого року життя, тому вона прагне бути самостійною, незалежною. Вчіть її самостійно їсти, одягатися-роздягатися, контролювати власні фізіологічні позиви і навіть по можливості допомагати вам у домашніх справах. Такий малюк росте незалежним, упевненим, відкритим, добрим. Найкращий вік для спокійної адаптації – 4 роки. Вийшовши на вечірню прогулянку, запропонуйте дитині зайти до дитсадочка. Дитина оцінює оточуючий світ крізь призму сприйняття мами. Поводьтеся так, ніби ви прийшли у гості до гарно знайомої симпатичної людини. Вихователь привітно відповість вам, запросить погуляти разом на майданчику, коротко звернеться до дитини, в основному розмовляючи з вами. За 2-3 дні ви побачите зрушення у поведінці малюка: він уже усміхатиметься вихователю при зустрічі. Встановлюючи контакт із незнайомим дорослим на рівні емоційного спілкування, малюк паралельно освоює незнайомий простір, починає орієнтуватися в ньому. А перебуваючи у групі, він сам почне чимось захоплено гратися. Мама може на кілька хвилин вийти з групи і знову зайти. Якщо дитина помітить, вихователь заспокоїть: зараз мама повернеться. Поступово мама виходить на дедалі триваліший час. Допомагайте малюкові впоратися з труднощами: в уявленні дитини йде ламка стереотипів у відриві від мами і звичного ритму життя. Це значною мірою спричиняє дитсадківські епідемії: сили зникають, імунітет падає.

    Показниками завершення адаптаційного періоду є:

    –                      спокійний, бадьорий настрій дитини у момент прощання та зустрічі з батьками;

    –                      урівноважений настрій, адекватне ставлення до пропозицій дорослих, спілкування з ними з власної ініціативи;

    –                      уміння спілкуватися з однолітками, не конфліктувати;

    –                      бажання їсти самостійно, доїдати належну норму до кінця;

    –                      спокійний денний сон в групі до визначеного режимом часу;

    –                      спокійний нічний сон без прокидань до ранку.

    Якщо малюк багато і з радістю багато розповідає про дитячий садок, якщо поспішає туди, якщо у нього там друзі і купа невідкладних справ, можна вважати, що адаптаційний період закінчився. Тепер уже можна подумати про свої справи та інтереси, шановні батьки.

    Автор: Ірина Гоголкіна, дитячий психолог

    Facebook Comments
    Анонс