Гормони, гормони, кругом одні гормони…

Жінки – а особливо вагітні – здавна вважаються еталоном нелогічної, непередбачуваної поведінки. Щойно вона була на вершині безпричинної ейфорії, а тепер гірко ридає, згадавши якусь подію десятирічної давності… щойно їй хотілося апельсинів з оселедцем, але тепер треба хоч з-під землі дістати їй крейди та устриць!

Хоча ця непередбачуваність пояснюється дуже просто: дією гормонів. Яких же саме?

Гормони           

Загальний стан, настрій і харчування вагітної залежить від гормонів, які спочатку «бушують» у зв’язку з створенням сприятливих умов для виношування дитинки, а наприкінці вагітності «втихають» – усі, крім необхідних для здійснення родового акту.

Перші «суто вагітні» гормони

Гормон, який з’являється відразу після настання вагітності, фактично повідомляючи про її настання, – хореонічний гонадотропін. Він підтримує функцію жовтого тіла – це така структура, що утворюється на місці фолікула («мішечка», в якому дозрівала яйцеклітина), котрий луснув під час овуляції.

На 2-3 тиждень вагітності, коли плодове яйце закріпилось у матці, починається сильна гормональна буря, і ці гормональні зміни вагітної спричиняють токсикоз. Гормональний фон різко змінюється і призводить до ранкової нудоти, примхливості, зміни настрою… Закінчується це явище до третього місяця, і гормональна буря вщухає.

Другим вступає в дію прогестерон – гормон, котрий виробляється жовтим тілом і готує матку до вагітності, сприяє утриманню ембріона. Цей гормон дає сигнал нервовій системі: «Вагітність настала! Оголошується повна мобілізація!» 🙂 Фізіологічна роль прогестерона полягає у гальмуванні збудливості та скорочувальної діяльності матки. Він то заспокійливо діє на психіку вагітної, то викликає дратівливість, нервозність і сонливість.

Третім виступає відомий «жіночий гормон» естроген, який виробляють і плацента, і надниркові залози плоду. Він стимулює зростання матки, та й під час пологів ще проявить себе :). Естроген перед пологами підвищує збудливість матки. Цей гормон пробуджує інстинкт «свого куточка» і пов’язані з ним турботи. (Мабуть, багато кому доводилося бачили картину: вдень по будівельному супермаркету ходять лише вагітні на різних стадіях – блукають між полицями, вибираючи шпалери або плитку…) Рівень естрогену і прогестерону збільшується до четвертого місяця, поки плацента не починає сама виробляти свої гормони для підтримання вагітності.

Другий ешелон гормонів

У другому триместрі вагітності посилено виробляється четвертий гормон пролактин, який обумовлює розвиток молочних залоз і утворення молока, підготовлює майбутню маму до годівлі малюка. Пролактин обумовлює виділення молозива і молока після пологів. Він формує інстинкт материнства – почуття відданості своїй кровиночці.

У цьому процесі також задіяний і головний мозок, центр управління всіма процесами. Гормон росту передньої долі гіпофіза забезпечує ріст репродуктивних органів вагітної: шийка матки збільшується, слизова оболонка потовщується, в шийці матки накопичується слиз, з якого перед пологами утворюється слизова пробка. У задній частині гіпофіза виробляється «гормон любові» окситоцин, який сприятиме скороченню матки під час пологів.

Щитовидна залоза виділяє гормони, які відіграють важливу роль у розвитку вагітності. На початку функція щитовидки збільшується, у другій половині вагітності її активність іде на спад.

Надниркові залози створюють гормон кортизол, який знижує чутливість організму вагітної до стресів, викликаних зовнішніми впливами, таким чином знижуючи ймовірність викидня. Також наднирники підвищують вироблення гормонів, які посилюють пігментацію навколо сосків і по білій лінії живота, пігментні плями на обличчі. Після пологів усі ці ознаки зникають.

«Пологові» гормони

У третьому триместрі, особливо наприкінці, організм готується до пологів. Послаблюється дія прогестерону, посилюється дія естрогену, виробляється знаменитий ендорфін – знеболююча речовина. Недарма його називають гормоном щастя: він створює піднесений настрій, очікування дива народження. Ендорфін «лагідно погладжує» нервову систему вагітної. Усе навколо тішить вагітну жінку. Вона здатна сентиментально плакати, спостерігаючи захід сонця або політ метелика. Це нормально і скоро мине :).

Але ось настає час народжувати. Окситоцин запускає родову діяльність і керує нею, як відмінний диригент величезним оркестром. Він також впливає і на емоції вагітної, викликаючи почуття любові. Кількість природного окситоцину визначає мозок жінки, на відміну від штучного, дозу якого колють навмання, порушуючи кровообіг у стінках матки, що призводить до нестачі кисню у дитини. Штучний оситоцин, тобто аптечний, гальмує вироблення природного окситоцину, який виробляється під час переймів і потуг. Це також може мати сумні наслідки для дитини (не будемо за цьому детально зупинятися), і дуже добре, що стимульовані пологи в наш час уже вважаються крайнім засобом.

Естроген, як уже говорилося вище, збільшує збудливість матки, а окситоцин спричиняє перейми, тобто відбувається розширення тазу, поступове розкривання і скорочення матки. Це супроводжується сильними болями. Але на допомогу приходять ендорфіни, які діють як природне знеболювальне, вводячи роділлю у стан «зміненої свідомості». Ендорфіни стимулюють збільшення пролактину, який в свою чергу сприяє виділенню молока. І коли після останньої потуги народжується малятко, настає найщасливіший момент для жінки. Радість, щастя і вдячність переповняють маму…

Звичайно, щастя материнства – це щось набагато більше, ніж можна пояснити з погляду біології. Але радісно, що природа так про нас подбала, забезпечивши для материнства всіма потрібними гормонами. 🙂

Автор: Тетяна Бондар

Facebook Comments
Анонс