Кінець терпінню: 10 способів не зірватися на дитині

Зміст:
    Rate this post

    Мабуть, найважче у спілкуванні з малою дитиною для татів – змиритися з повною ірраціональністю поведінки цієї істоти. У цьому спілкуванні не працюють звичні причинно-наслідкові зв’язки, не мають сенсу вмовляння, неможливі компроміси. Дитина може мати добрий настрій або ревіти абсолютно безпідставно (принаймні так видається збоку). Найщиріші наміри тата укоськати дитину з любов’ю та приязню не раз і не два наштовхуватимуться на стіну нерозуміння. Мабуть, жінкам від природи дано щось, недоступне чоловікам, і вони легше переживають таку кризу, але я думаю, що не лише у татів, але і у деяких мамів хоча б раз виникало бажання жбурнути дитиною в стіну. Що робити, якщо таке стається, як цьому запобігти і як прийти до тями, розібравшись у власних почуттях? Спробую розповісти, на основі власного досвіду. Головним чином це стосується, звісно, татів.

    146820028

    1. Ніколи не залишайтеся сам на сам з дитиною у пустій квартирі, якщо ви втомлені, не виспалися, маєте неприємності на роботі або переживаєте за результат футбольного матчу. Дитина – це зенітна установка, робота з якою потребуватиме всієї вашої уваги.
    2. Майте ще когось напохваті. Якщо ви самотній тато, це може бути сусід, якому можна зателефонувати і попросити прийти у скруті, щоб заспокоїти насамперед вас. Якщо ви хочете дати дружині відпочити, то нехай спить у сусідній кімнаті, не заходить далеко на прогулянці або принаймні постійно тримає мобільний телефон увімкненим. Якщо дружина поїхала всерйоз і надовго, то варто підстрахуватися бабцею-дідом.
    3. Якщо ви взагалі самі, допомоги чекати нізвідки, то потрібно докласти всіх зусиль, щоб заспокоїтися. Якщо дитя змусило вас утратити рівновагу своїм кількагодинним ревищем, то спочатку вдягайте кисневу маску на себе – як у літаку. Насамперед – треба покласти дитину у безпечне місце (у ліжечко з бильцями), при потребі вийти у сусідню кімнату і заспокоїтися. Небезпечно тримати на руках істоту, яка доводить вас до сказу. Логіка, яка підказує, що це «ваша кровиночка», «найдорожчий скарб» тощо у екстремальних ситуаціях не працює. Дитяті нічого не станеться за хвилину-другу, а ви вгамуєтеся.
    4. Не намагайтеся перекричати дитину – ви програєте.
    5. Ніколи не лайтеся і не матюкайтеся, укоськуючи дитину. По-перше, це не допомагає її вгамувати. Якщо ви налякаєте дитя, воно просто розійдеться ще більше. По-друге, потім буде дуже соромно перед самим собою за все сказане у запалі.
    6. Мені дуже допомагало переключати увагу промовляння «Отченаша». Три-чотири рази прочитаєш – і вже відійшов. Думаю, працюватимуть схожим чином будь-які завчені римовані чи прозові рядки. Поки ви пригадуєте, як воно там далі, вимовляєте слова, лють минає.
    7. Кілька разів мені допомагало биття кулаком у стіну, але стіни у нас гіпсокартонні, тож це відносно безпечно. Не думаю, що розтовчена об бетонну стіну рука вам дуже допоможе.
    8. Намагайтеся зрозуміти природу дитячого реву. Можливо, це кольки, можливо, дитина чогось хоче. Якщо дитина хоче завідомо заборонену річ, то можна спробувати перемкнути її увагу на щось інше, але якщо не вдається, якщо ви сам і ситуація безвихідна, то нехай краще грається кухонним ножем, ніж добиває ваші нерви, провокуючи на необачні вчинки. А задоволену дитину легше переконати переключити активність на щось інше, ніж дитину у стані істерики.
    9. Завжди майте у квартирі напохваті заховану нову іграшку. Якщо ситуація стала критичною – висмикніть шнур, видавіть скло…
    10. І головне – пам’ятайте, що коли, не приведи Господи, щось станеться з цією дитиною, яка вже дійшла певного віку, то увесь той час, який ви з нею відмучилися, пропаде намарне! 🙂

    Автор: Володимир Чернишенко

    Facebook Comments
    Анонс