Аліменти – не право, а обов’язок. Про який забувають…

Аліментні зобов’язання встановлюють матеріальне підґрунтя існування тих членів сім’ї, які потребують допомоги внаслідок певних обставин. Першочергово матеріальної допомоги та душевної рівноваги потребують наші діти. На жаль, деякі батьки забувають про свої обов’язки, що виникають з батьківства. Особливо про обов’язок надавати своїй дитині належне виховання та матеріальну захищеність.

На жаль, у разі непорозуміння між батьками страждають діти. Поговоримо ж про аліментні зобов’язання батьків.

 Аліменти

Що таке аліменти?

Закон покладає на батьків обов’язок щодо утримання своїх неповнолітніх дітей. Такий обов’язок виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення нею 18-річчя. Хоча є випадки, за яких батьки зобов’язані утримувати свою повнолітню дитину: якщо дитина непрацездатна та потребує матеріальної допомоги або продовжує навчання до 23 років (але за умови, що діти потребують такої допомоги, а батьки можуть її надати).

Слід зауважити, що утримування дитини є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька. Батьки зобов’язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб. У випадку невиконання батьками обов’язку утримувати неповнолітню дитину добровільно аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. Причому злісне ухилення від сплати аліментів тягне за собою кримінальну відповідальність. Думаю, що тим недобросовісним батькам, які забувають або ігнорують свій обов’язок, варто замислитись над цим. 🙂

Стягнення аліментів

Це питання можна вирішити як у позасудовому порядку, так і в судовому.

Позасудовий порядок є менш складним та тривалим: платник аліментів може просто подати за місцем своєї роботи чи навчання заяву про відрахування аліментів. Інший шлях позасудового вирішення питання добровільного виконання обов’язку – нотаріальний: батьки укладають аліментний договір, обумовивши всі питання щодо розміру, строків та порядку сплати аліментів. Такий договір посвідчується нотаріально, ця послуга є платною.

Судовий порядок є довготривалішим та складнішим. Із позовом може звернутись той із батьків, з ким фактично проживає дитина. До обставин, які враховуються судом при визначені розміру аліментів, належить: стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому суд також має врахувати стан здоров’я дитини (що він гірший, то більше коштів на утримання дитина потребує). Суд зобов’язаний також узяти до уваги матеріальне становище дитини. Тобто що краще дитина матеріально забезпечена за рахунок, наприклад, заробітку, дивідендів, інших доходів, то меншу суму аліментів вона може отримати від батьків. Якщо ж дитина, на утримання якої стягуються аліменти, одержала у порядку спадкування чи за договором дарування майно, що дає їй достатні кошти на утримання самої себе, суд може зменшити розмір аліментів, що підлягає стягненню з платника аліментів.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі.

Калькулятор аліментів

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У випадку стягнення аліментів на двох і більше дітей суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Таким чином, закон встановлює та гарантує, що частки усіх дітей, на яких судом стягуються аліменти, у єдиній загальній частці від заробітку (доходу) того з батьків, на кого покладається обов’язок сплачувати аліменти, є рівними. Причому таке правило діє лише до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Після досягнення найстаршою дитиною повноліття матір або батько, з яким проживають інші діти платника аліментів, на яких також стягуються аліменти, має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на цих дітей. Може йтися про збільшення розміру аліментів у зв’язку зі зменшенням кількості дітей, на утримання яких було визначено єдину, загальну частку від заробітку платника аліментів.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі

Воно доцільне за певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), наприклад, за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу натурою чи в іноземній валюті.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї зі сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад, у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іншої держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів. Крім того, він підлягає індексації відповідно до закону. Слід підкреслити, що якщо сплата аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі визначена за домовленістю між платником аліментів та їх одержувачем, то вона може підлягати індексації лише тоді, коли це обумовлено спеціально.

Ніколи не пізно?

Позов може бути пред’явлено у будь-який час, поки існує право на аліменти (а воно з’являється у дитини з моменту її народження). Стягнення аліментів відбувається не з моменту (дня) набрання чинності рішенням суду, а з моменту (дня) пред’явлення позову. Причому це правило діє незалежно від того, скільки часу минуло від моменту пред’явлення позову до його задоволення судом.

Стягнення аліментів за час, що передує пред’явленню позову, є можливим лише у двох випадках: якщо до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; якщо особа, яка вимагає аліментів, вживала заходи щодо їх одержання, але відповідач ухилився від їх сплати. У такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки. Присудження аліментів за минулий час є правом, а не обов’язком суду.

Автор: Ірина Павлик, юрист

Facebook Comments
Анонс