«Ой хто, хто Миколая любить»

Пік популярності цієї пісеньки припадає на грудень, особливо у переддень цього забутого і відродженого свята. 19 грудня – день святого Миколая (він же Міколай, Міклаш, Сейнт Ніколаус, Сінтер Клаас, Фадер Крісмас, Пер Ноель,  Йоулупуккі). Це найбажаніший день у році для дітлахів.

Миколая

Напередодні свята діти пишуть святому Миколаєві листи з побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше? Бо чемна дитина обов’язково знайде під подушкою подарунок, а неслухняна – різочку, як попередження, що час задуматися над своєю поведінкою… (Пам’ятаю, як колись я налякалась, коли, засунувши руку під подушку, намацала там наче кінчик різки. Я довго лежала, стримуючи сльози, намагаючись згадати всі свої «нечемності» і не наважуючись дістати подарунок з-під подушки… Насправді це був хвостик від розкішної гілки винограду.)

А в ніч на 19 грудня до дітей приходить святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Щоправда, цю функцію святого Миколая таємно виконують батьки, аби діти вірили у диво і вчилися милосердя у святого. Адже саме як пам’ять про Миколая 19 грудня відзначається також Міжнародний день допомоги бідним…

В інтернеті є чимало варіантів історії життя святого Миколая, розповідей про регіональні особливості уявлень про нього та святкування, а також віршики, які діти можуть вивчити до цього дня, та рецепти миколайчиків – традиційних українських солодких коржиків, котрі печуться напередодні 19 грудня. Тому не переказуватиму цього, а додам свій рецепт миколайчиків та рідкісний вірш січового стрільця Юрія Шкрумеляка.

Українці здавна шанували святого Миколая, але з приходом на більшу частину українських земель радянської влади святий Миколай, так би мовити, зазнав репресій: згідно з постановою ЦК КПРС 1937 року його замінив Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий рік. Натомість на Західній Україні традиція збереглася – адже ці землі увійшли до складу СРСР значно пізніше.

У нашій родині ця традиція не переривалась ніколи. З глибокого дитинства я пам’ятаю таємничість тієї ночі, яка посилювалась ще й тим, що нікому не можна було про це розповідати – ні в садочку, ні потім у школі. Батьки мені завжди про це нагадували, казали: якщо лихі люди дізнаються, що до нас ходить святий, то його підстережуть і заарештують разом із нами. І неймовірною дивовижею для мене був той рік, коли після аварії на Чорнобильській АЕС я жила у бабусі в Івано-Франківську. У школі однокласники навперебій почали хвалитися своїми подарунками, чого ніколи не було в Києві, і я страшенно зраділа, що теж нарешті можу комусь похвалитись.

Пам’ятаю, як уже старшою (8-12 років) щоразу намагалась побачити, як виглядає святий Миколай. Не сплю цілу ніч, та лишень «на хвилиночку» задрімаю, просинаюсь – а вже під подушкою шелестить пакуночок. А яким сумним розчаруванням стала правда, що подарунки кладуть батьки! Здається, тоді закінчилось дитинство… Тому зараз я дуже стараюсь, щоб мої діти якомога довше вірили в цю гарну казку. Поки що вдається. І насправді це не така вже й казка, адже ж були випадки, коли буквально за кілька днів до свята настільки скрутна ситуація з грошима, що розпач брав і я вже думала, що цього року Миколай дітям принесе хіба що по мандаринці – аж раптом якось все дивовижним чином вирішувалось (то кум подзвонив, що має для хрещениці подарунок, то бабуся для внуків щось приготувала, а чи й просто несподівано з’являлись гроші).

Отже, дитині можна порадити написати листа до святого Миколая, розповісти про свою поведінку упродовж року (але тільки правду, бо ж святий Миколай усе й так знає, а брехунів не поважає) і попросити те, чого найбільше хочеться. Так дитина навчиться оцінювати себе, свої вчинки, а батьки знатимуть, який подарунок був би для дитини найбажанішим.

Звісно, що зовсім маленькі ані листа не писатимуть, ані отриманий подарунок не зможуть оцінити. І все ж якщо у вас такої традиції в родині не було, а ви хотіли б її запровадити, то, щоб вона добре прижилася, краще починати ще коли дитинка зовсім маленька. Дарувати ж немовляткові можна все, що забажаєте: одяг, іграшки, а якщо святий Миколай принесе фрукти чи ласощі, які дитя ще не споживає, їх цілком може з’їсти мама, яка потім усе це передасть своїй крихітці через грудне молоко.

Автор: Христина Бедрик-Білан

Сніги покрили доли й гори,
Блистять в морозі ліс і гай.
Іде до нас крізь ниви й бори
Святий угодник Миколай.

Що він несе в своїй торбині?
Багато гарних забавок
Несе чемненькій він дитині,
А  всім нечемним – жмут різок!

За ним сніжаться янголятка,
Тримають  книжки у руках,
Що, де, кому з нас треба дати –
Усе списали в тих книжках.

«Святий владико, Миколаю,
Тебе ми ждемо вже давно.
Що нам несеш – про те не знаєм,
Та просимо Тебе одно:

Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли
Й тієї втіхи, щоб дожили,
Що доросли їх діточки.

А українському народу
Ти добру волю принеси.
Усяке зло й лиху недолю
Ти від народу відведи.

А нам в здоров’ї дай зростати,
Завзяття й сили нам подай,
Щоб ми з руїн могли підняти
І звеселити рідний край».

Автор: Юрій Шкрумеляк

Facebook Comments
Анонс
загальна
СВІТМАМ ЗМІНЮЄТЬСЯ

Педагогический прикорм: плюсы и минусы

Анонс Анонс Педагогический прикорм: плюсы и минусы

Как зарегистрировать новорожденного и оформить одноразовую помощь при рождении ребенка

Анонс Анонс Как зарегистрировать новорожденного и оформить одноразовую помощь при рождении ребенка