Ендометріоз – вирок, чи багато галасу з нічого?

Зміст:

    Про ендометріоз та порушення репродуктивної функції розповідає гінеколог, головний лікар медичного центру San Medical Clinic Вікторія Бугро

    В структурі гінекологічних захворювань ендометріоз впевнено виходить на лідируючі позиції. З ним пов’язують безлічсимптомів та наслідків: неплідність, болючі місячні, посилення кількості і тривалості виділень при місячних, болісність під час статевого акту, дискомфорт з боку сусідніх органів – сечового міхура, кишківника, та порушення в роботі цих органів.

    На цю мить не існує жодної достовірної та однозначної теорії, яка б пояснила причини і закономірності виникнення цього захворювання.

    Що таке ендометріоз?

    Ендометріоз – це стан, при якому тканина, за своїми властивостями і будовою схожа на ендометрій (верхній функціональний шар, вистилка порожнини матки), розміщується поза порожниною матки. Вона також повноцінно функціонує та циклічно змінюється у відповідності до дня менструального циклу – відлущується, відновлюється, трансформується. В локусах ендометріозу відбуваються ті ж самі процеси, що і в порожнині матки. Ендометріоїдна тканина поводить себе агресивно, завойовуючи нові території – на місці крововиливів формуються вогнища запалення, що супроводжуються болем.

    Ендометріоз буває внутрішнім – коли зоною ураження є  стінка матки на різних рівнях, та зовнішнім – коли вогнища знаходяться поза тілом матки – яєчники, труби, шийка матки, слизова піхви, кишківник, очеревина, пупок. Історія навіть знає випадки ендометріозу сльозних протоків, звідси вираз «криваві сльози».

    Звідки ж беруться ендометріоїдні вогнища?

    Теорій багато. Особисто я знахожу пояснення наступним чином: 

    Ендометріоз малого тазу, яєчників, труб, очеревини, кишківника та стінок сечового міхура пов'язаний, скоріш за все, із закиданням менструальної крові з порожнини матки через маткові труби в малий таз та прирощення окремих життєздатних фрагментів ендометрія. Часто це може бути автономним процесом. Або ж може провокуватися активним веденням статевого життя під час місячних, коли внаслідок оргазму ритмічні скорочення тіла матки і труб (які в нормі мають сприяти пересуванню сперми статевим трактом жінки) сприяють закиданню менструальних виділень в малий таз.

    Схожий механізм у так званих ретроградних (спрямованих назад ) місячних – коли механічна перепона на шляху менструальної крові заставляє знаходити її всі можливі виходи. Такою перепоною можуть бути: перегин матки в ділянці перешийку або звуження каналу шийки матки як наслідок запалень.

    Ендометріоз тіла матки може бути пов'язаний з медичними оперативними втручаннями – вишкрібання стінок з діагностичною метою, медичні аборти і т.д.

    Ендометріоз шийки матки найчастіше пов'язаний з медичними втручаннями на шийці матки при поліпах, «ерозіях», дисплазіях (вапоризації, ексцизії, конізації і т.п.). Це відбувається, коли зона втручання велика, або ж не витримані оптимальні терміни проведення процедур (оптимально до 10-12 дня менструального циклу включно), чи коли на свіжу раньову поверхню приживлюється життєздатний фрагмент ендометрію, ще і перекривається зверху багатошаровим плоским епітелієм, формуючи кисту, іноді з вузьким вивідним протоком.

    Але ж як формуються вогнища ендометріозу позагенітальної, зовнішньої локалізації, наприклад, пупок, чи, тим більше, такі екзотичні місця, як сльозові протоки?

    Я впевнена, що справа – в ембріональній закладці вогнищ ендометріозу, ще на етапі закладання органів та систем на тлі порушення функції елементів імунної системи.

    Ендометріоз та його вплив на репродуктивне здоров’я жінки

    Наразі діагноз ендометріозу – це свого роду цап-відбувайло, на якого звалюють відповідальність за будь-які негаразди, в тому числі неплідність. Але я маю досвід спілкування з великою кількістю пацієнток, які, не зважаючи на існуючий діагноз ендометріозу різноманітної локалізації, самостійно вагітніли, виношували вагітність і народжували дітей.

    Імовірно, ендометріоз відіграє певну роль в розвитку неплідності. Але я думаю, що має значення не тільки його наявність, а й інші фактори.

    Механізми розвитку неплідності при ендометріозі такі:

    1. Виділення хімічних факторів, які унеможливлюють імплантацію заплідненої яйцеклітини
    2. Виникнення порушення прохідності маткових труб при трубній локалізації гетеротопій
    3. Формування злукового процесу, як наслідку розсіювання вогнищ ендометріозу і хронічного запалення
    4. «З’їдання» фолікулярного запасу яєчників при виникненні ендометріоїдних кист яєчників
    5. Унеможливлення статевого життя при ураженні ендометріомами нервових закінчень і сплетень з формуванням синдрому хронічного тазового болю, часом нестерпного.

    Отже, ендометріоз – це індивідуалізоване захворювання. Воно має свої особливості в кожної жінки. Тому підхід до ведення пацієнтки має бути чітко індивідуальним. Але пам’ятайте: ендометріоз – це не вирок!

    Далі буде.

    З повагою, Вікторія Бугро, акушер-гінеколог, головний лікар медичного центру San Medical Clinic 

    Facebook Comments
    Анонс