Що слід знати, збираючись зареєструвати дитину

Зміст:

    Поява крихітки на цьому світі для батьків велика радість та емоційне піднесення. Але разом із цим з’являється юридична відповідальність. Починаючи з найпершого зобов’язання, яке на них поклав законодавець, – офіційної реєстрації дитини. Давайте поговоримо про можливі нюанси цієї процедури.

     Реєстрація1

    Куди нести документи?

    Державна реєстрація народження дитини проводиться з визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по-батькові. Батьки зобов’язані протягом місяця зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану (рацс). Інакше – адміністративна відповідальність. Зокрема, за ч. 2 ст. 212 Кодексу України про адміністративні правопорушення несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Процедура реєстрації проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини можна зареєструвати за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини – для цього одночасно із заявою про реєстрацію подається заява про визнання батьківства.

    Що для цього потрібно?

    Усна чи письмова заява батьків дитини або одного з них. Якщо ж вони з якихось причин не можуть зареєструвати народження – заява родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилась дитина або в якому на цей час перебуває. До заяви про державну реєстрацію народження дитини слід додати паспорти або інші документи, що посвідчують особи батьків (одного з них) чи іншої особи, котра реєструє дитину, а також документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері або спільна заява батьків).

    Підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є:

    – медичне свідоцтво про народження (форма N 103/о), що видається закладами охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма 103-1/о) та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я за формою, встановленою у Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року N 9. Зауважемо, що вказаний Порядок визначає процедуру підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини. У вказаному порядку зазначені документи, які необхідно надати для  прийняття рішення комісією, терміни подання та розгляду документів;

    – медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.

    Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу заповнюється лікарем, під наглядом якого перебуває новонароджений, і засвідчується підписом керівника закладу охорони здоров’я та круглою печаткою закладу.

    Прізвище

    Якщо батьки мають спільне прізвище, то воно присвоюється і дітям. Якщо ж батьки мають різні прізвища (до речі, в такому випадку їхня фізична присутність під час реєстрації обов’язкова), то за писаним правом дитині може бути надано прізвище як батька, так і матері. Ця норма є втіленням проголошеного принципу рівності жінки і чоловіка у шлюбі. Хоча слід констатувати, що на практиці дитина отримує прізвище матері вкрай рідко. Крім того, батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх. Тут закріплений мирний спосіб вирішення можливого конфлікту :).

    А якщо шлюб не зареєстрований? У такому разі можна піти наступним шляхом: подати заяву про визнання батьківства (це можна зробити як під час реєстрації народження дитини, так і до її народження), додавши до цієї заяви довідку з медичного закладу охорони здоров’я про вагітність жінки. Якщо ж нема спільної заяви батьків, прізвище та громадянство батька дитини зазначається за прізвищем та громадянством матері, а власне ім’я та по-батькові – за вказівкою матері у заяві про державну реєстрацію народження.

    Є випадки, коли мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час державної реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв’язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини, а також заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. Якщо чоловік, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, не може особисто з’явитись до органу державної реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника або надіслана поштою. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.

    Ім’я

    За загальним правилом ім’я визначається за згодою батьків. При реєстрації народження за заявою одного з батьків передбачається, що інший погоджується з обраним ім’ям. Власне ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір’ю дитини.

    У випадках, коли кожен з батьків хоче дати дитині ім’я свого батька, органу опіки та піклування не залишиться нічого іншого, як кинути жереб. 🙂 Ситуація з життя: батьки вирішили назвати свого сина Даниїлом, але коли батько сам прийшов до органів реєстрації з відповідною заявою, то йому повідомили, що необхідно отримати згоду матері на таке ім’я, бо нібито воно є рідкісним і в них є сумніви щодо вільного волевиявлення жінки на таке ім’я дитини.

    При реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і/або батько. Подвійні імена можуть бути наслідком досягнення компромісу між батьками, які не домовились про єдине ім’я, або наслідком необхідності дотримання релігійних канонів про відповідність дати народження дитини імені відповідного святого (якщо це ім’я не до вподоби батькам, виникає подвійне ім’я).

    У разі відсутності при реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір вирішується органами опіки та піклування або судом.

    По-батькові

    Цілком логічно присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне власне ім’я, то по-батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків. На прохання батьків по-батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі. У разі реєстрації народження дитини в громадян, у національній традиції яких немає звичаю зазначати по-батькові, в актовому записі про народження дитини мають право записати лише її прізвище та власне ім’я. Про бажання батьків робиться відмітка в актовому записі про народження.

    Якщо жінка не перебуває у шлюбі і батьківство не визначено, по-батькові дитини визначається за власним іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

    На прохання батьків – громадян України до їх паспортів або паспортних документів органи державної реєстрації актів цивільного стану вносять відомості про дітей: прізвище, власне ім’я, по-батькові, число, місяць і рік народження. Відомості про дітей, батьками яких є громадянин України та іноземець або особа без громадянства, уносяться на прохання одного з батьків лише до паспорта або паспортного документа громадянина України.

    Автор: Ірина Павлик, юрист

    Facebook Comments
    Анонс