Марія Дяченко. Абетка доброти

Зміст:

    А   (абетка, ананас, апельсин)

    Перша буква у абетці

    Вам привітно усміхнеться.

    А у слові «доброта» –

    Завершальна буква «а».

    Слива, груша, ананас

    Смакоту несуть для нас.

    Абрикоси й апельсини –

    Вітаміни для дитини!

    Б   (благородна білочка, багато)

    Благородні білченята

    Дуже люблять маму й тата,

    Вчать абетку доброти,

    Приєднайсь до них і ти!

    Добрі будьмо на землі

    І дорослі, і малі!

    В доброті – багато дива,

    Бути добрим – так важливо!

    В   (веселка, волошки, вітер)

    Ось волошки – ніжні квіти

    Веселяться в танці вітру.

    Вітер силу хоч і має, –

    Квіточок не ображає.

    А веселка в синім небі

    Посміхається до тебе.

    І вітає дивоцвітом –

    В кольорах весни і літа!

    Г   (Галинка, горобчик, горошинка)

    Ось горобчик – спритний хлопчик

    На траву із гілки скочив.

    Він побачив горошинки,

    Що залишила Галинка.

    І горох пташкам лузала,

    І горішків назбирала

    Гарна дівчинка Галинка.

    Доброти є в ній перлинка.

    Ґ   (аґрус, ґудзик, ґринджоли)

    Гусенятко ґелґотіло,

    Тата з мамою любило,

    Біля гуски й гусака

    Танцювало гопака.

    І співало: «Аґрус, ґава,

    Буква «Ґе» – така цікава!

    Ґудзик, ґанок, ґринджолята.

    Ґринджолята – це санчата».

    Д   (діти, добро, доброта)

    Дощик землю поливає,

    Щедро трави напуває.

    Дітки дякують, радіють,

    Бо добро робити вміють.

    Доброта всіх прикрашає,

    Нам завжди допомагає.

    Ця чеснота не проста,

    Ще й лікує доброта!

    Е   (вересень, береза, деревце)

    Всім відома буква «Е»

    У таких словах живе:

    Небо, сонце, день, метелик,

    Берег, вересень, портфелик,

    Вітерець, береза, клени,

    Деревце струнке зелене…

    Доброта в словах і справах –

    Добрим людям – честь і слава!!!

    Є   (єнот, єдиний, єдність)

    Така гарна буква «Є»!

    Не в єдинім слові є.

    Пісню крихітки єнота

    Заспіваємо по нотах,

    Бо єнот дружити вміє,

    Кожній посмішці радіє!

    Єдність радості й любові

    В його пісні, в добрім слові.

    Ж   (життя, жоржини, журавлі)

    Далі букву «Же» згадаєм.

    І про дружбу заспіваєм,

    Буква «Же» в словах: «жоржини»,

     «життя», «жолудь» і «стежина»,

    Журавлина пісня лине –

    То летять на батьківщину

    Із весною журавлі,

    Несуть радість на крилі.

    З   (земля, зірка, зайчик)

    Зірочки в нічному небі

    Ніжно дивляться на тебе,

    Колискової співають.

    Всі звірята засинають:

    Зебренята, зайченята,

    І, звичайно, ведмежата.

    В небі зірочки зорять –

    На землі малята сплять.

    и   (син, зимовий, руки,)

    Буква «и» у жоднім слові

    Перша не стоїть ніколи.

    Позначає вона звуки

    У словах: «зимовий», «руки»,

    «Добрий», «чемний», «хлопчик», «син»

    «Мирний»,«сонячний», «один».

    А у слові «доброти»

    Відшукай цю букву ти.

    І   (іній, ніжність, щирість)

    Буква «І» – кумедна трішки,

    Бо одну лиш має ніжку.

    Зате скрізь вона встигає,

    Слів багато починає

    І всередині стоїть,

    Бути добрими нас вчить:

    Ніжність, радість, щирість, літо,

    Вітер, іній, пісня, квіти.

    Ї   (їжачки, пір’їнка, їжа)

    Схожа буква «Ї» на «І»,

    Тільки крапки у ній – дві.

    З’їли їжу їжачки

    Й заховались в голочки.

    Хоч і колеться їжак,

    Та насправді він – добряк!

    Їжачків оберігай,

    Не чіпай, не ображай!

    Й   (йод, йорж – запам’ятай)

    Є цікава буква «Йот»

    На початку слова «йод».

    Впав, колінця зранив, може, –

    Йод-цілитель допоможе!

    Про йоржа читав ти, друже?

    Ненажерливий він дуже.

    З колючок плавець-корона

    На спині – для оборони.

    К   (криничка, калина, комашка)

    Буква «Ка» в словах відомих,

    І не дуже вам знайомих:

    Коромисло і комашка,

    Кит, калина та ромашка.

    Ось криничка, в ній – водичка,

    В спеку свіжості скарбничка.

    Вона – щедра і привітна,

    Коло неї квіти квітнуть.

    Л   (лілея, лелека, лебідь)

    Добра буква «еЛ» в словах,

    Мов у казці ожива:

    Л – і лебеді на хвилі,

    Такі ніжні, такі милі…

    Ви, малята, пам’ятайте:

    Цю красу оберігайте!

    Зла ніколи не робіть.

    Доброта врятує світ!!!1

    М   (мама, малята, місяць)

    Слово «мама» – найрідніше,

    Найдорожче, наймиліше,

    Буква «еМ» в цім слові двічі

    Ніжно дивиться у вічі…

    У такім маленькім слові,

    Море радості й любові!

    Місяць, молоко, малята…

    З «еМ» на світі слів багато!

    Н   (ненька, надія, незабудка)

    До драбинки «еН» подібна.

    Вона в слові «ненька» – рідна!

    Буква «еН» живе в надії,

    В незабудці, на стежині,

    У весні, у нічці темній,

    На галявині зеленій,

    У словах чарівних, ніжних,

    В хризантемах білосніжних.

    О   (оберіг, добро, слово,)

    Мовби коло – буква «О».

    Слово, оберіг, добро,

    Поле, зорі, літо, сонце,

    Соловейко під віконцем:

    «Тьох-тьох-тьох» – й усі слова,

    Але пісня ожива!

    «О» – ця буква золота

    Двічі в слові «доброта».

    П   (природа, перлина, паросток)

    Буква «П» така хороша,

    Є в словах: політ, пороша,

    Пісня, паросток, природа,

    Перепілочка, погода.

    Посміхнися, прочитай,

    І пораду пам’ятай:

    Доброта – душі перлина

    Для дорослого й дитини!

    Р   (радість, ранок, роса)

    На початку слова «радість»

    «еР» підкреслює яскравість.

    Щоби радісним був ранок,

    Щоб ряснів в росі світанок,

    Щоби сонячне проміння

    Добрим сяйвом обігріло,

    Треба лиш добро творити, –

    З добротою всім дружити!

    С  (світло, сніжинка, серпанок)

    Влітку соняшник всміхнувся

    І до сонця повернувся.

    Сонячне проміння сяє

    Пелюстки теплом торкає.

    На серпанок «еС» ця схожа,

    На початку бути може:

    Сніг, сніжинка, світло, сила,

    Срібло, сосни, соломина…

    Т   (танець, молоток, доброта)

    Буква  «Те» – як молоточок,

    «Стук-стук-стук» – заб’ю гвіздочок,

    Годівничку я змайструю,

    І синичок почастую

    Я насінням гарбузовим,

    А іще – соняшниковим.

    Туп-туп-туп – синичка в танці:

    Є смачний сніданок вранці!

    У   (Україна, голуб, дуб)

    Знаєш літеру просту,

    Яка зветься «буква У»?

    У таких словах: цибуля,

    Голуб, дуб, кожух, зозуля.

    Буква слово починає

    І країну називає:

    Ця країна – Україна –

    Рідна ненька, батьківщина!

    Ф   (фрукти, фіалки, фотограф)

    Букву «еФ» ти, певно, знаєш,

    І в словах її впізнаєш,

    В найсмачнішім слові – фрукти –

    З вітамінами продукти.

    Нумо, фрукти споживати

    І здоровими зростати!..

    А фіалки – не зривати,

    Краще – фотографувати!

    Х   (птах, хата, дах)

    Ручки – вгору, ніжки – в боки,

    Та не зробить ані кроку.

    Це така в нас буква «Ха»,

    В словах: «хата», «хліб», «вільха».

    «Хрущ», «хом’як», «хороший», «дах»,

    «Хвоя», «хвіст», «хвилина», «птах»,

    В казці «Муха-цокотуха»,

    Яку діти люблять слухать.

    Ц   (цапок, горобець, стрибунець)

    Буква «Це» звук позначає –

    [ Ц ], а ми його вже знаєм:

    Цвірінькає горобець,

    Ну, а коник стрибунець

    Цокотить, жує травичку.

    Взимку цінькає синичка,

    Ось кудись побіг цапок:

    «Цок-цок-цок», «цок-цок-цок»…

    Ч   (чорнобривці, чапля, черепаха)

    На четвірочку «Че» схожа,

    Починати слово може:

    Чорнобривці – чорні брівки,

    Кучеряві в них голівки.

    Бачить чаплю черепаха –

    І ховається під дахом.

    На собі будинок носить,

    Щоб втікать не довелося.

    Ш   (шовковиця, шоколад, шишка)

    Буква «Ша» три ніжки має,

    «Ша» слова розпочинає:

    Шишка, шапка, шуба, шина,

    Шоколад, шишкар, шипшина.

    Із шовковим ароматом

    Є вареники малятам!

    Без шовковиці навряд

    Буде жити шовкопряд.

    Щ   (щастя, щітка, щука)

    Розкажу я вам, малята,

    Ще про літеру «зубату»:

    В слові «щука» – буква «Ща».

    Щітка одяг вичища.

    Ще є щітка для зубів,

    Інша є для чобітків.

    Своє місце буква знає,

    Слово «щастя» починає.

    Ю   (юний, юшка, Юрчик)

    Букви «І» та «О» дружили,

    Й нову літеру створили –

    ЇЇ звати буква «Ю»,

    Вам віночок слів зів’ю:

    Юрчик, Люда, Попелюшка,

    Юля, люлька, юний, юшка.

    В слові ніжному «люблю»

    Є аж двічі буква «Ю»!

    Я   (сім’я, яблука, рум’яний)

    Особлива буква «Я»:

    Кожен з нас – це просто «я»,

    Тільки треба чемним бути,

    Не хвалитись, інших чути.

    Рідне слово всім – «сім’я»,

    В ньому – сім разів по «Я»!

    Кошик яблук, сік морквяний –

    Будьмо гарні та рум’яні!

    ь

    Я прохаю вас, малята,

    І цю букву пам’ятати:

    М’який знак «ь» завжди маленький,

    Хоч мовчить, та веселенький.

    Він пом’якшує вимову

    І ніжнішим робить слово.

    Щоби м’якшим став і ти,

    Вчи абетку доброти!!!

    Автор: Марія Дяченко (м. Запоріжжя)

    Facebook Comments
    Анонс