главная опыт мам и экспертов 1-2 года воспитание статьи экспертов 10 принципів виховання...
Tanya Kur
   1770
5

10 принципів виховання суперняні Джо Фрост

У школі та інституті нас навчають купі речей, які ніколи у житті не знадобляться, а вивітрюються з голови одразу ж після іспиту. Але ніде не викладають, як правильно виховувати щасливих, «життєстійких» людей. На щастя, у нас є Джо Фрост!

10 принципів виховання суперняні Джо Фрост

Головна героїня відомого британського телешоу «Суперняня», дитячий психолог за освітою, Фрост давно стала суперзіркою – її порадам слідують сотні батьків по всьому світу. Чому ми можемо навчитись у Супер-Джо?

Сюжет будь-якого епізоду «Суперняні» виглядав однаково: глядача знайомили із звичайною британською (а в одному сезоні – з американською) родиною, в якій, на думку батьків, були проблеми з дитячою дисципліною. Діти капризували, бились, погано спали уночі, їли тільки макарони з сиром (піцу, картоплю, солодощі – потрібне підкреслити). А батьки – почувалися безпорадними. Доки не приїжджала Джо.

Спостерігаючи за родиною кілька днів, няня робила висновки, які потім озвучувала на сімейній нараді. Після чого вводились нові правила гри – Правила Суперняні. За тиждень-два «терапії» діти ставали «шовковими». А вдома починали панувати любов та гармонія.

На Джо Фрост моляться сотні сімей. Завдяки телешоу, а згодом і декільком її книжкам з виховання, багато татів та мам здобули рівновагу та впевненість у стосунках із власними дітьми. Усі прийоми Джо зводяться до десяти основних постулатів. Повірте, дослухавшись до них, ви одразу ж помітите, що вони працюють!

Принцип перший. Похвала та винагорода

Завжди давайте дітям знати, коли ви ними задоволені. Забудьте про солодощі, іграшки, заохочення на зразок походу в аквапарк – це доречно, але це не головне. Головне – це любов, увага до дитини, висловлена вголос декларація того, що вона поводиться винятково добре, що ви нею дуже задоволені.

Не скупіться на обійми – для дітей важливі тактильні відчуття.

Ще одна дуже ефективна і улюблена дітьми система заохочень – «зірки» або «ордени», які дитина отримує за хорошу поведінку та якісь успіхи. Зірки можна клеїти на умовний «табель», який можна повісити на холодильнику. Візуальне визнання успіхів дитини – чудовий стимул поводитись ще краще.

Принцип другий. Послідовність

Правило – це закон. А закони у будь-якій державі працюють завжди, незалежно від погоди, економічної ситуації чи вашого настрою. Точно так само мають працювати і правила поведінки у вашій сім’ї.

«Не можна» – це залізобетонне «не можна», яке не підлягає обговоренню. Якими б не були ваші закони – не чіпати смартфони батьків, не пити газованих напоїв, не виходити на дорогу без супроводу, не дивитись телевізор перед сном, – про них мають бути поставлені до відома усі, хто дбає про дитину. Бабусі-дідусі, няні, бейбісіттери – всі мають розуміти, приймати та дотримуватись усіх ваших «не можна» та «можна».

Принцип третій. Режим

Дитина краще почувається та впевненіше йде по життю, якщо певні речі протягом її дня трапляються в один і той же час. Це правильно, окрім того це зручно – всередині чітко розставлених часових рамок і ви, і дитина можете почуватись цілком вільно. Так легше планувати життя!

Формувати режим краще, базуючись на часі прийняття їжі та відбою-підйому. Спочатку встановіть зручний час підйому та відходу до сну у вашій сім’ї. Потім – закріпіть час сніданку, обіду, вечері. Дотримуйтесь цього режиму – вже одного цього правила досить, щоби розв’язати актуальну у багатьох сім’ях проблему нічного дитячого сну, нескінченних гіперактивних вечорів та неможливості підняти дитину зранку та відвести у садок чи о школи вчасно.

Принцип четвертий. Рамки

Багато батьків вважають, що дитина сама має знати, що їй можна, а що ні. Це велика помилка! Дитині все треба розповісти та пояснити. Вона має знати, де стоїть межа «хорошої поведінки». Після чого починається погана поведінка – і вона буде покарана.

Наприклад, припустимо спілкуватись за столом, але кидатись їжею неприпустимо – за цим іде покарання. Припустимо грати з дітьми в активні ігри, але битись – не можна. І так далі. Рамки ставите ви, ви ж зобов’язані розповісти про них дитині. І вона мусить розуміти, на що йде, якщо вирішить за ці рамки вийти.

Принцип п’ятий. Дисципліна

Встановити рамки без дисциплінарних покарань неможливо. Покарання, як і непослух, можуть бути різними за силою. Це може бути суворий голос або наказ сісти і не казати ні слова впродовж двадцяти хвилин, це може бути позбавлення якогось привілею на тиждень (на зразок прогулянок на роликах перед вечерею).

І ще, важливе: покарання – це не погрози, це дія. Якщо ви по десять разів кажете дитині: «Ну все, ще раз це зробиш – і ти сьогодні без морозива», вона п’ять хвилин поводиться нормально, а потім знов бешкетує. Тоді ви знову погрожуєте, вона знов бешкетує і так до безкінечності. У підсумку вона отримує морозиво, тому що вам її чомусь шкода – але вона не буде вас поважати, і великих успіхів у вихованні ви не доб’єтесь.

Принцип шостий. Попередження

Попередження – дуже важлива частина спілкування з дитиною. Попередження дають малюку інформацію, вони також дають йому змогу прийняти рішення та змінити свою поведінку.

Попередження бувають двох видів. Є «добрі» попередження – це фрази на зразок «так, поспіши, ми виходимо уже за десять хвилин, а ти досі не вдягнений» або «любий, за півгодини вечеря, час збирати іграшки». Ці попередження не викликають у малюка почуття тривоги. Вони просто дають йому знати, що буде далі.

Попередження бувають і «дисциплінарні». Якщо дитина поводиться погано, не варто карати її одразу, їй треба дати можливість виправитись. Спершу зробіть їй зауваження – «не будь грубий із сестрою, так не можна». Потім попередження – «Якщо ти скажеш сестрі ще одне грубе слово, ти будеш покараний. Візьми себе у руки та говори ввічливо». І вже після цього покарання.

Така послідовність вашої поведінки приведе зрештою до того, що покарань у вашій родині майже не буде. Ви будете обмежуватись попередженнями.

Принцип сьомий. Очевидне-та-ймовірне

Діти не народжуються із розумінням того, що добре, а що погано. І з ними, на відміну від дорослих, ідеально працюють банальні істини, очевидні речі, викладені простою мовою – як для агітплакату.

Сильні мають захищати слабких. Природа прекрасна та дивовижна – дивись, яке блакитне небо, яка зелена трава, як гарно на ній виглядають яскраво-червоні маки. Ми повинні допомогти бабусі – дивись, яка вона старенька, і яка важка у неї сумка. Правильні дівчатка завжди прибирають вдома і у своїй кімнаті – дівчатка мають бути охайними. Піди допоможи татові зібрати дрова – справжній чоловік зобов’язаний вміти розпалити багаття для шашлику. Люба, у мами сьогодні болить голова, давай будемо поводитись тихо, вона має відпочити, ми в сім’ї дбаємо одне про одного.

Принцип восьмий. Володіння собою

Як би погано не поводилась дитина, голова зграї – ви, мама чи тато. Не виходьте із себе і зберігайте спокій. Говоріть спокійно та суворо. Ніколи не кричіть.

Як ви скажете – так і буде. Дитина обирає бешкетувати – значить, буде вами покарана. І так буде щоразу, після кожного неслуху.

Крижаний спокійний голос спершу буде бісити вашого маленького маніпулятора. Потім він буде просто старатись його уникати – адже за цим голосом слідує покарання!

Принцип дев’ятий. Відповідальність

Дитина росте – повинні збільшуватись і її домашні обов’язки. З малих років у дитини має бути своя домашня робота. Довіривши їй якусь справу, ви зміцнюєте у ній, по-перше, впевненість у собі, по-друге, старанність та відповідальність за виконання певної задачі.

Давайте їй роботу на основі її віку та здібностей. Не потрібно доручати дитині вирішення питання, яке заздалегідь прирікає її на невдачу. П’ятирічна дитина не зможе почистити унітаз, але чудово впорається з витиранням пилу. Дівчатка дуже люблять допомагати мамам на кухні – вони все життя потім згадують, як мама давала їм ємність із тістом для кексів, і вони розкладали його по формах. Нехай незграбно, нехай занадто повільно – хваліть свого маленького помічника, підбадьорюйте його і намагайтеся не заважати. Повірте, він впорається.

Принцип десятий. Право на відпочинок

Кожному члену вашої родини потрібна релаксація. Включно із вами та вашою дитиною. Вам, як мамі, потрібно побути самій зі своїми думками, почитати улюблений журнал чи книжку, подивитись фільм, вам також потрібен час наодинці з чоловіком.

Дитині також потрібен відпочинок – насичуючи її життя розвивальними курсами, зайняттями, факультативами, гуртками, секціями, ви позбавляєте її щастя.

У вашому дні мають бути хвилини абсолютного спокою – ви можете спокійно гуляти в парку, дивитись на зорі з балкону чи читати дитині вголос книжки перед сном. Щастя споглядального релаксу важливіше за айкідо та макраме.

Підготувала Аня Генсбур

ответитьзадать вопрос
Смайлы
Добавить фото

Комментариев нет. Будь первой!

{ $nifTest}