главная опыт мам и экспертов 2-3 года детский сад статьи экспертов Адаптація до садочка....
Tanya Kur
   6554
12

Адаптація до садочка. Поради психолога

Ваша дитина почала відвідувати дитячий садок. І, як і дорослій людині, їй також потрібен час для прийняття змін у звичному для неї житті. Тільки от у дітей ще слабко розвинені процеси пристосування. Тому дитині дуже потрібна підтримка батьків.

Адаптація до садочка. Поради психолога

Адаптація до дитячого садка вважається легкою, якщо вона відбувається протягом двох-трьох тижнів, до двох місяців – також в межах норми. Але якщо навіть після трьох-чотирьох місяців перебування в дитячому садочку дитина поводиться «як в перший день», то це є свідченням важкої адаптації. Такий перебіг подій потребує спостереження  кваліфікованого психолога.

Коли моя старша дитина в 2,5 роки пішла до садочка, мене дуже вразив процес адаптації моєї донечки та інших діток. Ми пішли у звичайний державний садок недалеко від дому. Спочатку приходили на годину-дві, на прогулянку, потім у групу. Як психолога, мене одразу насторожила поведінка дітей. Навіть на прогулянці окремі діти поводились неактивно, були замкнутими і мовчазними. Натомість решта поводилася дуже агресивно – наприклад, в ситуації, коли дитина просто хотіла взяти іграшку, що лежала поруч. У одного хлопчика був нервовий тик. Він постійно мигав очима.

Попри мою впевненість у готовності дитини до садка, моя донечка дуже переживала. Коли були спроби залишити її на годинку у групі, дитина дуже плакала. Так само поводились і інші діти. Зранку у групі  були суцільні ридання. Одна дівчинка так сильно плакала, що у дитини були позиви до рвоти. Проте вихователі поводились байдуже. Вони особливо не втішали дітей, а просто за ними приглядали.

Ми перестали ходити до того садочка, бо ситуація ніяк не змінювалась на краще. Інші діти залишились у тій групі. Їхні батьки були налаштовані, що діти якось звикнуть. Батьків можна зрозуміти. Їм дуже хочеться, щоб цей сльозливий період якомога швидше закінчився. Хочеться, щоб дитина спокійно ходила в садок, а вони – встигали на роботу і могли плідно працювати. Але давайте спробуємо зазирнути у душу дитини і зрозуміти – що вона відчуває у цей адаптаційний період? 

Як почувається дитина в процесі адаптації до дитячого садка?

В період звикання до нових обставин психіка та організм дитини перебувають в сильному напруженні. В цей час дошкільнятко переживає стрес. Звичайно, ступінь проявів цього стану у кожного різна.

У разі легкої адаптації вираженість стресу мінімальна. Коли адаптація до садка важка, то існує велика ймовірність хвороб. Не дивуйтеся, що здорова раніше дитина почала часто хворіти. Хвороби – це природня реакція організму на стрес.

Чого боїться дитина?

В період адаптації до садочка, як правило, у дітей виникає багато страхів. Найбільш поширені з них:

  • страшно розлучатися з мамою,
  • страшно і незатишно у новій обстановці,
  • страшно залишатися з незнайомими чужими людьми, дітьми,
  • страшно, що батьки можуть не прийти, не забрати дитину додому

Ці страхи дитини обгрунтовані, але ресурс на подолання цих тривог у кожної дитини різний. Це потрібно враховувати.

Готовність дитини до садочка

І тут на перший план виходить ключове питання для дитини, що йде у садок: «Чи готова вона розлучитися з мамою?». Всі інші питання є другорядними. У свідомості дитини з самого раннього віку повинна закріпитися впевненість: мама йде, але вона обов'язково повернеться. Як це реалізується на практиці?

Будь-яка дитина буде готова піти у садок та розлучитися з мамою, якщо у неї уже сформувалися надійні довірливі стосунки з батьками. Тобто, внутрішньо дитина сформувала образ люблячої мами, її «маленьку копію» у своїй душі.

Це питання докладно розглядається у психоаналізі. На думку психоаналітиків, дуже багато в житті людини залежить від того, якими були ранні стосунки з матір'ю (перші три роки після народження).

Про важливість цих зв’язків каже і теорія прив’язаності. Маючи люблячу маму, дитина формує своє уявлення про світ – як безпечний та надійний простір. Цей позитивний досвід взаємостосунків мами-дитини формує базову довіру до світу. І дитина сприймає світ як добрий, а людей вважає доброзичливими. Ці процеси відбуваються на рівні несвідомого і свідомого.

Так, маючи всередині своєї психіки образ надійної приймаючої  матері, дитина може спокійно відпустити матір. Вона сама прагне до відділення від мами (криза 3-х років) як чергового кроку у своєму розвитку. Потім сформується самостійність дитини( «Я – САМ!». Цей процес триває перші три роки. І бажано, щоб до походу в садочок ці надважливі процеси формування здорової особистості дитини вже завершилися.

Як підготувати дитину до садка?

Позиція мами надзвичайно важлива. Вона має бути свідомою та осмисленою. Мама, що прагне виховати щасливу дитину, повинна після стадії симбіозу (після 2-ох років) дозволити собі емоційно відпустити дитину та допомогти їй сформувати своє «Я», самостійність та впевненість.  

Дозвольте своїй дитині насититися вашою безумовною любов’ю!

Хочу додати, що важлива не кількість проведених з дитиною годин у декретній відпустці, а якість вашого спілкування. Бувають випадки, коли жінка може 24 години на добу перебувати з дитиною, але не відчувати її, не мати істинного зв’язку, а може і навпаки – мати приховану злість за зрив кар’єри, «витрачання часу» тощо.

Мудра і любляча мама повинна намагатися переключитися на тата, на інші турботи, а не западати у гіперопіку над дитиною. Найважче це зробити дорослим, що самі не пройшли свого часу емоційне відділення від своїх батьків.

З цієї точки зору, варто допомогти дитині завершити важливі процеси формування її «Я», а потім адаптовувати її до садка, до широкого кола соціуму загалом.  

Як же краще адаптуватися до садочка? Поради:

  • Протягом двох-трьох тижнів мамам потрібно проводити хоча б кілька годин разом з дитиною в групі. Це найпотужніша психологічна підтримка, яку ви тільки можете дати дитині в період адаптації. Дитина не буде відчувати себе покинутою, а ви зможете на власні очі побачити всі тонкощі життя вашого дитсадка.
  • При дитині не обговорюйте ваші з чоловіком переживання щодо походу дитини до  дитсадка. Діти все чують та відчувають.
  • Розповідайте дитині про садок, як про приємне і хороше місце. Можна показати позитивні відеоролики і фотографії. Але перебільшувати, вигадувати зайвого не варто. Не обіцяйте наперед дитині райського життя в садочку, і згодом у школі.
  • Заздалегідь готуйте дитину до тимчасової розлуки з родиною. Іноді залишайте своє чадо з бабусею або подругою.
  • Завжди виконуйте свої обіцянки. Ніколи не обманюйте дитину.
  • Ні за яких обставин не лякайте дитину «чужим дядьком, тіткою тощо », які нібито можуть її забрати від вас. Це стосується і садка. Ніколи не кажіть в якості покарання, що можете там залишити дитину.
  • Для зниження стресової ситуації заздалегідь дізнайтеся про режим в дитячому садку. Постарайтеся ввести в цей режим дитину за кілька місяців до перших відвідин дитсадка.
  • Ще до того, як віддавати дитину в садок, познайомтеся з дітьми та вихователем групи, до якої будете ходити. Добре, коли в одній групі з вашою дитиною будуть її друзі. Тоді дитина буде почувати себе впевненіше і швидше адаптується.
  • Підкажіть вашому чаду, як подружитися з дітьми в групі. Як варіант, можна прийти з невеличкими подаруночками для дітей та вихователя. Хай дитина сама роздасть гостинці. (Коли ми адаптовувалися, то вигадали цілу казку, де моя донечка була листоношою для діток і вихователів. І вихователі нам теж підіграли і писали листи для мами )
  • Дайте дитині з собою в садок частинку «дому» (улюблену іграшку, предмет, чи фото).
  • Створіть ваш улюблений ритуал прощання при розставанні з дитиною.
  • На честь посвяти дитини у дошкільнятко влаштуйте домашнє свято, дайте їй відчути свою радість від подорослішання дитини.

Перші тижні намагайтеся не залишати дитину в садку надовго. Збільшуйте тривалість перебування дитини поступово. Будьте терплячі та уважні. Пам'ятайте, що адаптаційний період – тимчасове явище, яке незабаром мине. 

Досвід моєї власної дитини показав, що ще один рік з мамою, коли ми разом ходили на заняття з раннього розвитку, вчилися спілкуватися з дітьми, долали кризу 3-х років, – не пройшов марно. І у 3,5 роки дитина тепер вже успішно пішла у садок, де швидко адаптувалася.   

Як дізнатися, що адаптація до садочка проходить успішно?

Ознаками успішної адаптації є активне спілкуванння з дітьми, порозуміння з вихователями та влиття дитини у режим садка.

Приділяйте у цей час більше уваги дитині. Пережити цей період потрібно у тісній дружбі з дитиною, щоб вона могла ділитися з вами своїми тривогами, страхами, а ви – могли її підтримувати та разом долати всі труднощі.

Адже це її перший серйозний самостійний  досвід спілкування з людьми та пізнання цього прекрасного світу!

Автор: Ольга Колеснікова, сімейний та дитячий психолог.

ответитьзадать вопрос
Смайлы
Добавить фото
5 комментариев
Ольга Колеснікова
1 мальчик и 2 девочки
Рада, що вам буде корисною така стаття. ЛЕГКОЇ ВСІМ АДАПТАЦІЇ в садочку!
Смайлы
Добавить фото
Оля Пастух
Супер. Така детальна стаття, таке глибоке пояснення! Жаль, далеко не всі вихователі це все беруть до уваги ((
Смайлы
Добавить фото
Нина Орловская
1 девочка
Матеріал дуже корисний. Чи могла би я його використати його на своему сайті?
З повагою, Ніна Костянтинівна.
Смайлы
Добавить фото
Grinch (ᵔ.ᵔ)
Модератор СвітМам
Спасибо, Нина! Да, вы можете использовать этот материал на своем сайте, но с обязательным указанием авторства и с гиперссылкой на наш сайт.
Смайлы
Добавить фото
Юля
Чудові поради. Одна лише не відповідає можливостям вихователя. Маючи в групі 30 дітей,що перевищує норму. Не має можливості щоб ще 30 батьків декілька тижнів проводили час в групі разом з дітьми.
Смайлы
Добавить фото

{ $nifTest}