1-2 года (1940) / развитие ребенка (72)
главная опыт мам и экспертов 1-2 года развитие ребенка статьи экспертов Чому малюк не слухається?
Tanya Kur
   1428
7

Чому малюк не слухається?

У батьків часто виникає запитання – чому діти нас не слухаються, чому не виконують ті чи інші прохання дорослих з першого разу? Які чинники стають причиною цього, та які рішення для батьків можна рекомендувати? Спробуємо дати відповіді на ці питання.

Чому малюк не слухається?

Чому діти не слухаються?

  1. Малюки не поділяють наші пріоритети. Діти не розуміють, чому виконання якогось завдання може бути важливішим за те, чим вони захопленні в даний момент часу.

Гра для маленької дитини являється провідним видом діяльності. Отже, це дорослим потрібно враховувати інтереси дитини, вміло переключати її на іншу активність. По-перше, поцікавтеся, чим займається зараз малюк, проявіть інтерес до його заняття. Потім попередьте його, що ви б хотіли, аби він виконав якесь ваше прохання, запропонувавши певну часову альтернативу.

Наприклад, вам треба, щоб дитина пішла у ванну купатися. Спитайте, чи вистачить їй ще п’ять хвилин, щоб закінчити гру, або ж вона піде у ванну прямо зараз. Закріпіть згоду символічним потисканням руки.  

  1. На жаль, часто буває, що малюки звикають не звертати уваги на слова батьків, поки дорослі не переходять на підвищення голосу. Вже навіть діти першого року життя вчаться розрізняти інтонації та випробовувати межі дозволеного.

Чим старшою стає дитина, тим більше може закріплятися у неї хибне уявлення про те, що можна проігнорувати звернені до неї слова батьків. Звісно, це проблема саме дорослих, їхнього вміння правильно «поставити» свій авторитет.

Якщо ж дитина ігнорує більше чотирьох запитів, що до неї адресовані, це означає, що ви несвідомо привчили її до того, що можна не звертати уваги на слова, поки вони не будуть підкріплені підвищенням голосу.

Що порадити в цій ситуації? Не потрібно давати директиви дитині через всю кімнату. Підійдіть до малюка ближче, скажіть декілька слів щодо того, чим він займається в даний момент. Потім встановіть зоровий контакт та чітко скажіть, що треба зробити. Дитина повинна зрозуміти, що говорите ви серйозно і лише один раз. Обов’язково дотримуйтеся тих термінів, до яких ви домовилися (зробити щось одразу або через деякий час).

  1. Лобова ділянка кори головного мозку дитини, що відповідає за вміння переключати увагу, продовжує розвивається. Кожного разу, коли ви вимагаєте від дитини виконати ваші вказівки, вона повинна зробити вибір. Коли малюк свідомо вирішує, що послухатися вас – є для нього важливішим за те, чим він займається зараз, то він слухається. Тим самим вдосконалюється вміння прийняття свідомого та виваженого вибору та розвивається самодисципліна.

Але це спрацьовує тільки тоді, коли дитина хоче зробити певний вибір, а не ви примушуєте її силоміць (таким чином буде закріплюватися лише бажання опору, а не «кооперації» з батьками). Отже, слід намагатися пояснити дитині корисне для неї практичне значення правильного вибору, зацікавити її.

  1. Діти часто почувають себе «непочутими». Ми не можемо змусити дітей просто слухатися, якщо не хочемо зломити їх волю вибору.  Треба заохочувати їх бажання до співпраці.

Частіше за все, діти готові надати дорослим право вирішувати, але за умови, що і дорослі виявляють готовність дослухатися до побажань малюка. Не виключено, що в конкретній ситуації, домовляючись з дитиною, ви самі зрозумієте, що компромісне рішення є кращим. Поясніть дитині своє міркування, вислухайте її і тоді це буде ваша спільна перемога.

  1. Діти можуть почувати себе самотніми, не «зв’язаними» з батьками. Відбувається це через недостатність часу, який батьки приділяють дітям. Тобто, якщо дитина переважно чує від вас лише вказівки щодо того, що їй потрібно робити, але ви приділяєте їй мало уваги в контексті тих занять та ігор, які цікаві їй, то очікувати від неї слухняності не слід. Головне – це любов та емпатійні стосунки, а не вимогливе ставлення.
  2. Діти мають ті ж особливості, що і дорослі люди. Мається на увазі, що надмірний контроль логічно викликатиме опір певний час. Але наслідки можуть бути різними, в залежності від вроджених характеристик та попереднього виховання.

Тобто, це може призвести як до зростання бунтівних рис в характері дитини, так і до втрати ініціативності по життю. Дитина завжди має бути впевнена, що ви на її боці, що ви дослухаєтеся до неї. Виховуйте дитину, а не намагайтеся просто контролювати її. Вміння йти на поступки, кооперувати свої плани та дії – це запорука того, що дитина слухатиметься.

Чи є емпатичне виховання складною роботою? Можливо, так може здатися на перший погляд. Звичайно, багато кому хочеться думати, що просто сказати дитині щось в наказовому тоні та очікувати беззаперечного виконання вказівок батьків – це легкий шлях правильного виховання. Але, насправді, слідуючи наведеним рекомендаціям, намагайтеся розвивати самодисципліну дитини. І тоді не буде потрібно повторювати по п’ять разів, перш, ніж вона вас послухається.

Автор: психолог Ярослав Драб

ответитьзадать вопрос
Смайлы
Добавить фото
2 комментариев
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Над четвертою причиною особливо задумалась. А й правда ж: якщо дорослі не звикли слухати дитину, то як дитина може навчитися слухати дорослих?
Смайлы
Добавить фото
виктория
Оч актуальная тема. Как бы с одной стороны ребенок должен слушаться родителей, а с другой - он имеет право на собственное мнение. Хочется растить личность, ведь послушными людьми легко управлять. Но это уже другая тема...
Смайлы
Добавить фото

{ $nifTest}