Рейтинг@Mail.ru
0-3 месяца (3375) / грудное вскармливание (320)
главная опыт мам и экспертов 0-3 месяца грудное вскармливание статьи экспертов Грудне вигодовування:...
Катя Барбаш
   4271
38

Грудне вигодовування: мій німецький досвід

Шумне боннське кафе у суботу пополудні. Гучно в ньому не тільки тому, що багато народу, а передусім тому, що багато родин з маленькими дітьми й немовлятами. Причина проста – кафе розташоване на останньому поверсі великого універмагу, в ньому багато місця між столами і є ліфт, тобто головні передумови для успішної „кави” з друзями, а також разом з малечею – є.



Дивлюся на своїх хлопців. Вони мирно п“ють через соломинки (це ж треба до такого додуматися!) свої прохололі (нарешті!) какао. Десь рік тому, теж у лютому, пригадую, сталося те, у що наші друзі й родичі вже мало вірили. Мій молодший син відмовився через кілька тижнів після свого другого дня народження від маминих молочних послуг. Несподівано й абсолютно самостійно. І це попри те, що був тим випадком, про який ґлузували, що він не полишить „молочну справу” ще й у школі.

Коли я змушена була час від часу годувати нічогенького богатиря привселюдно, то бачила на нас різні погляди. Здивування, співчуття, схвалення навіть. Мені ніколи не було соромно чи якось не по собі. Адже досвід годування малих в місті на той момент фактично набрав уже четвертий рік. Щоправда, така невимушеність і впевненість у собі прийшла лише з часом.

Проблема, про яку навіть не здогадувалася

Перед народженням першої дитини я зробила велику помилку, не багато задумуючись про годування грудьми. Я знала тільки, що хочу це робити і була переконана, що все й так вийде. Але, виявилося, що я не була талановитою мамою-годувальницею від природи. У лікарні син дуже хотів їсти, багато кричав, але не дуже активно торував собі шлях до „джерела”.

Попри всі спроби лікарняного персоналу, у перші дні життя малого все виглядало так, що нам таки доведеться годувати його з пляшечки. У моїй голові таке просто не вкладалося, я відчувала себе абсолютним лузером. До того ж у стопці книг про грудне вигодовування, які наш новоспечений татусь приніс з бібліотеки, як на зло, майже кожен вступ починався з ідентичної фрази: „Грудне годування – найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини”...

Ну як після такого можна просто взяти й перейти на штучне молоко? І я продовжувала годувальні тренінги з Юреком, використовуючи спеціальні насадки, бо в лікарні мені пояснили, що дитина через фізіологію моїх грудей просто не може без них обійтися. Так тривало кілька днів, поки нарешті не повернулася з відпустки моя сусідка, яка сама є акушеркою. У Німеччині саме акушерки, а не педіатри традиційно „доглядають” за породіллями й новонародженими вдома й надають консультації й допомогу з годуванням.

Спокій і вдалий прийомчик

Мені неймовірно пощастило з Сильвією. Перше, що вона зробила, зайшовши до нас, це забрала усі посібники, які чоловік приніс з бібліотеки. Її аргумент – читаючи їх, я ще більше заганяю себе в стрес, що вкрай негативно впливає на лактацію. І взагалі стрес передається з молоком дитині, сказала вона... Не знаю, чи можна це довести з наукової точки зору, але гадаю, що багато в чому Сильвія мала таки рацію. Вона переконувала мене ще не один раз по тому, що головне для успішного грудного вигодовування – це спокій і розслабленість.

Далі оглянувши мене і сина вона сказала, що насадки нам ніякі не потрібні. Малий дуже міцний і тягне добре, якщо йому трошечки допомогти на початку. І показала мені спеціальний прийом, скориставшись яким нам вдалося (не з першої спроби, але вдалося!) досягнути мирного чмокання мого чада біля грудей.

Мені знадобилося кілька днів і підтримка Сильвії, щоб самій навчитися застосовувати цей прийомчик. А полягав він у тому, щоб, защемивши пальцями таку собі „складочку” зі шкіри ореолу навколо соска, допомогти дитині всмоктати справді достатню кількість для того, щоб зручно спорожнювати груди. Прийомчик знадобився мені й пізніше, коли я годувала свого другого сина.

Практичні німкені й магічне слово

Між іншим, так наполегливо, як я, до грудного вигодовування дітей ідуть дедалі більше матусь у Німеччині. Це я неодноразово чула пізніше від лікарів, акушерок і просто від жінок на майданчиках. Німкені наголошють при цьому навіть не стільки на корисних, як на практичних складових годування грудьми. Мовляв, їжа завжди при собі, завжди правильної температури й неперевершеної свіжості. Матуся, яка годує, є мобільнішою. А мобільність – неймовірно важлива складова життя у сучасному німецькому суспільстві.

Мені такий підхід дуже подобається. Як і те, що, принаймні у великих містах, у кожному універмазі чи магазині одягу, тим паче в дитячих магазинах є місце для годування – зі зручними кріслами й з можливістю помити руки та переповити немовля. А якщо такого притулку не знайдеться – то йдеш просто до аптеки – там завжди є місце для прийому медикаментів, а отже теж можна прилаштуватися з малюком на півгодинки (чи менше, ну це у кого як). Утім, попри вю популяризацію грудного годування, чимало жінок у Німеччині свідомо відмовляються від нього, надаючи таки перевагу штучному молоку. Мені особисто це важко зрозуміти, але з розповідей знайомих добре знаю, що промисловість уже наблизила максимально молочні суміші до якості материнського молока.

Може, воно й дійсно так, але в Німеччині мені, як філологу (декому це може видатися смішним) хотілося годувати грудьми ще й просто тому, що для цього у німецькі є дуже гарне слово stillen (штіллен), що перекладається як годувати грудьми, але й просто заспокоїти. Між іншим, як з”ясувала я пізніше, у західнослов”янських чеській та словацькій мовах теж є схоже дієслово – kojit. За коренем видно, що воно споріднене з нашим заспокоїти... Може, десь є аналог в українській чи російській. Було б гарно його „відкопати”...


Автор - Леся Юрченко (Бонн, Німеччина)

ответитьзадать вопрос
Смайлы
Добавить фото
23 комментариев
ЛЮБА СИКОРСКАЯ
3 мальчика
Я согласна главное желание.У меня мой малыш родился недоношеным,три недели его кормили через зонд,но когда его уже поместили со-мной, первое что я зделала, начала прикладывать его к груди.Не скажу что это было легко ,он был слаб,не мог вытянуть молочко,но мы продолжали бороться,вместе с тем не-раз отчаевалась.Но вот сейчас нам скоро 7 месяцев и мы успешно едим маминое молочко
Смайлы
Добавить фото
Леся Юрченко
привіт. у мене теж був схожий досвід з молодшим сином, який народився на півтора місяці раніше. щоправда, у німеччині мені допомогли підготуватися до успішного його годування електричні молоковідсоси (треба було ще пошукати правильне слово ))). а потім, ще в лікарні ми застосовували комбінований варіант годування. спершу - максимум по п"ять хвилин він смоктав сам, а далі - мамине молоко з пляшечки. і так десь місяць. було непросто, тому можу й вам дуже добре повірити. але далі - як я написала у своїй розповіді - було все супер.

{ $nifTest}