главная опыт мам и экспертов 0-3 месяца для мамы статьи экспертов Післяпологова...
Tanya Kur
   965
5

Післяпологова депресія: міф чи реальність?

Все частіше можна почути від молодих матусь розповіді про важкий період після народження малюка. Словосполучення «післяпологова депресія» лунає останнім часом звідусіль – статті та телепередачі майоріють заголовками, як чергова знаменитість проходила реабілітацію після пологів.

Чи такий страшний вовк, як його малюють? Кому загрожує післяпологова депресія та як її лікувати? З цими питаннями ми звернулися до досвідченого психотерапевта та дитячого психолога, а також молодої мами – Дарини Селіванової.

Насамперед спробуємо розібратись в термінах. Післяпологова депресія (ППД), як і взагалі депресія – це тяжке психічне захворювання, яке, на щастя, трапляється вкрай рідко. Це явище викликано біохімічними порушеннями в організмі і потребує медикаментозного лікування.

Післяпологова депресія: міф чи реальність?

Виникає питання, що ж тоді відбувається з жінкою після пологів, і чому цей стан так нагадує досить важку хворобу? Насправді часто те, що зазвичай називають ППД, маючи на увазі апатію та відсутність радості, на перевірку виявляється «післяпологовою хандрою» і не має до депресії жодного відношення.  

Як же відрізнити депресію від наслідків утоми та поганого настрою, знаходячись в епіцентрі цих подій?

Справжню депресію можна запідозрити, якщо у вас спостерігається низка таких симптомів:

  • ви постійно знаходитесь у поганому настрої. Не час від часу, а постійно, впродовж місяця, причому вашому малюку – уже більше двох місяців
  • жодних змін, стан стабільно поганий і важкий. Вас ніщо не тішить, взагалі. Пам’ятаєте героїню з радянської казки, де вона, як зачарована, казала: «Що воля, що неволя, все одно... » Стан депресії чимось до цього подібний: ніщо не приносить радості, життя не дає задоволення, ніщо не цікавить
  • почуття провини, яке не минає. Відчуття, що ви винні в усьому
  • ті, хто вас оточує, страждають через вас
  • повна відсутність віри у себе
  • вважаєте себе жахливою мамою
  • фізичні прояви хвороби – відсутність апетиту, погіршення пам’яті, неможливість сконцентруватись, сфокусувати увагу
  • наявні специфічні порушення сну: коли ви не можете заснути до 3-4 ранку, навіть якщо малюк дає поспати
  • покращення стану ближче до вечора
  • суіцидальні думки, як єдиний спосіб позбутися цього стану.

Все це є ознаками післяпологової депресії. В усіх інших випадках мова йде про хандру або загострений невротичний стан. Це, звісно, неприємно, але вже не так критично.

Причини депресії та рішення

Якщо ми говоримо про справжню ППД – то причини майже завжди криються в спадковості, на противагу хандрі або неврозу. При реальній післяпологовій депресії важливо вчасно звернутись до спеціаліста і підібрати терапію. Адже, наприклад, подряпину можна самостійно заклеїти пластиром, проте для лікування перелому потрібно звертатися за допомогою до спеціалістів.  

У випадку з хандрою, потрібно пам’ятати, що народження малюка – це сильний стрес для жінки, навіть коли малеча бажана і очікувана. Відповідальність – величезна, помилки – на ціну життя, а навантаження – титанічні.

Дуже часто жінка просто не очікує труднощів, які її спіткають після пологів. Готуючись до радощів материнства і малюючи картинки чарівних пупсів і яскравих доглянутих матусь, жінка просто не готова до реалій.

Часто молода мама не знає, як доглядати за дитиною, адже в школах нам цього не викладають. Це – як нова професія, яку потрібно освоїти швидко і, бажано, без помилок. На фоні стресу розвиваються комплекси, посилюються страхи та тривожність, що були властиві дівчині до вагітності.

Зазвичай, жінка після пологів хоче встигнути все: щоб і в хаті було прибрано, і малеча доглянута, і сама виглядала як красуня. А ще всі кажуть, що треба приділяти увагу чоловікові. І тут ви розумієте, що не встигаєте нічого – в хаті безлад, в холодильнику порожньо, а голову ви останній раз мили три дні тому. Про чоловіка і секс мови взагалі немає.

В цей період важливо реально оцінювати свої сили, звертатися по допомогу. Якщо ви можете відкласти або перекласти певний обов’язок на рідних – зробіть це. Виділяйте час на себе, хоча б трохи. Як в анекдоті: «Тихо, діти, я роблю вам щасливу маму» J

Адже радісна мамуся, яка добре відпочила, краще, ніж змучена й зачухана господиня. До всього, у дитини настільки тісний зв’язок з мамою в цей період, що вона фізично відчуває і переймається вашим емоційним станом.

Наші поради:

  • завжди звертайте увагу на своє самопочуття. Піклуйтеся про задоволення базових потреб: в їжі, гігієні та сні.
  • організуйте власний відпочинок. Вільного часу мало, а дитині потрібно дарувати свою любов і радість, які треба десь брати.
  • займайтесь спортом. Саме спорт допомагає зняти емоційну втому найкраще.
  • дозволяйте собі відчувати всі емоції. В тому числі й негативні – злість, роздратування, відчай, страх. Діти можуть часом викликати всі ці емоції, і якщо ви не цілуєте свою малечу 24 години 7 днів на тиждень, це не значить, що ви погана мама.
  • ще раз: просіть про допомогу. У кожної мами бувають важкі періоди, не потрібно цього соромитись.

Якщо ви бажаєте дитинці всього найкращого – займайтесь собою, думайте про себе. Науково доведено, що емоційний контакт з мамою для малюка важливіший за потребу в їжі. 

Тому відкладіть подалі всі «мушу» і «повинна». Завжди пам’ятайте – ви хороша мама, незалежно ні від чого, просто тому, що ви ЙОГО мама.

Автор: Тетяна Котелкіна

ответитьзадать вопрос
Смайлы
Добавить фото
4 комментариев
Ната ***
1 девочка
она точно существует
Смайлы
Добавить фото
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Була вражена, коли почула від Головного педіатра області результати дослідження UNICEF:
близько 80 % жінок у тій чи іншій мірі переживають ППД. Вона може прийти навіть кілька місяців після пологів.
Жінки - таки дійсно тонкі натури. Підтримка і допомога - це дуже важливо.
Смайлы
Добавить фото
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Цікаво тоді, що UNICEF вважає симптомами ППД Може, якраз хандру?
Бо ж дійсно, абсолютна більшість мам якось переживають цей свій стан, проходять через нього і виходять нормальними мамами
Наталия Вдовиченко
2 девочки
Думаю, что она есть у всех женщин . Но протекает по- разному, как болезнь - в лёгкой форме, средней.... и . И справляются с ней все по- разному, в зависимости и от окружения, от характера, силы воли...женщины, атмосферы в семье...., очень много факторов.
Смайлы
Добавить фото

{ $nifTest}