4-12 месяцев (3288) / развитие ребенка (85)
главная опыт мам и экспертов 4-12 месяцев развитие ребенка статьи экспертов Подарунок бабусі, або...
Світ Мам
   2802
9

Подарунок бабусі, або Забавлянки-розвивалки для найменших

Коли з’являється маленька дитина, то починаєш шукати способи та методи — як подарувати їй цей світ. Як передати його красу для дитинки, яка всім своїм єством тягнеться, немов стеблиночка до сонечка, до нових вражень та знань.

Подарунок бабусі, або Забавлянки-розвивалки для найменших

Будучи ще вагітною першою дитиною і готуючись до її народження, я читала багато книжок з дитячої психології, шукала різні методики розвитку дитини. Так до моїх рук потрапила дуже цікава збірка дитячого фольклору з дарчим підписом «Моїй рідній онучці Олі».

Збірочку мені було подаровано у 2 роки моєю бабусею. Її унікальність у тому, що зібрані в ній тексти записані з народних вуст. Тексти, з якими я хочу вас познайомити – із Закарпаття, Рівненщини, Черкащини. Вже тепер двоє моїх дітей з превеликим задоволенням слухають ці народні перли. А я бачу позитивні результати, і радію їхнім першим успіхам.

Наші з вами пращури дуже слушно підмітили, що для гармонійного розвитку дитині потрібні ніжні лагідні слова колискових, а також активність, яка розвивала б рухи та мислення. Викликала жвавість, бадьорість та радісний настрій дитинки.

Одним із видів такого спілкування маляти і дорослого є забавлянки (утішки). Про них сьогодні хочеться розказати.

Утішки — це коротенькі пісеньки або віршики, поєднані зі своєрідними вправами. Зв’язок текстів і рухів іноді випливає із самого змісту, але частіше визначається традицією та звичаєм виконання. У різних регіонах України — свої відмінності.

Так, пісеньки під плескання долоньками на Поділлі та західних областях України називаються «Тосі, тосі» і мають свій зміст, відмінний від «Ладки, ладки».

Цікаво, що інтуїтивно наші пращури розуміли, що словесні забавлянки з рухами гарно розвивали півкулі мозку, що відповідають за мову. Є багато цікавих текстів, де використовується діалог у ігровій формі з дорослим.

Також наукою доведено, що на ступнях ніг та на долонях містяться проекції всіх внутрішніх органів. Тому масаж та постукування дуже позитивно впливають на самопочуття не лише дитини, а й людини будь-якого віку.

Курс на позитив!

Хочу також дати невеликий коментар про позитивні слова-установки, що містяться у текстах. Є цікава психологічна теорія про сценарії життя. Її автор — американський психолог та психіатр Ерік Берн.

За його теорією, життєвий сценарій формується у взаєминах з людьми з нашого найближчого оточення. У дитинстві ми більш сприйнятливі та довірливі. Тому деякі слова, судження дорослих, особливо ті, що повторюються багато разів, врізаються в нашу свідомість на все життя. І наша подальша доля багато в чому залежить від того, що саме ми чули в дитинстві.

Тексти народних утішок наповнені словами побажаннями міцного здоров’я, бережливості до природи, поваги до старших, формування ролі майбутньої мами, господаря.

Ці позитивні слова-установки діти вбирають з молоком матері. Це є надзвичайно позитивним аспектом.

Тому, як казав Шевченко «Учітесь, читайте, І чужому навчайтесь, Й свого не цурайтесь».

Ось деякі тексти з книжки «Дитячий фольклор» (упорядник В.Г.Довженок), Видавництво «Дніпро», 1986 р.

Співають під час купання дитини:

Купалися ластів'ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми білотілі
Та ще й білолиці.
Купалися ластів'ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми чорнобриві
Та ще й білолиці.
У любисточку купали,
Живу воду наливали,
Щоб здоров'я тіло мало,
Лиха-горенька не знало.

Гойдаючи дитину в колисці (або на руках), співають:

Гойди, гойди, гойди-йди
Гойди, гойди, гойди-йди!
Та підемо до Байди.
А Байда дасть хліба-солі,
А Байдиха — бараболі.

Погладжують тільце дитини після пробудження, примовляючи:

Потягусі, потягусі,
На Галю ростусі.
Щоб Галочка росла,
Росла-виростала,
Щоб Галочка своїй мамці
Скоріш в поміч стала.
У поміч стала,
Діток колихала
Й хату доглядала.

Співають, навчаючи дитину стояти:

Оце раз, оце два,
Оце три, оце чотири,
Оце п'ять, оце шість,
Оце сім, оце вісім,
Оце дев'ять, оце лин,
Оце щука з Кременчука,
Оце карась затрепетавсь,
Оце заввишки — вставай з колиски.

Ходила квочка
Біля кілочка,
Водила дітки
Біля червоної квітки.
Не рвіть, дітки,
Червоної квітки,
Бо як порвете,
Самі помрете.
А це в поле,
А це в море,
А це наввишки,
Скакай, Івашку, з колиски.

Коли вчать дитину ходити, тримають її під руки і примовляють:

Диби, диби,
Пішла баба по гриби,
А дід – по опеньки
В неділю раненько.

Пестячи дитячу ручку долонею, примовляють:

— Ласочка сіренька, біленька,
Де була?
— В ступці.
— Що їла?
— Крупці.
Несла, несла та й розсипала.
— Лася, Парася, Де була?
— У лісі.
— Що їла?
— Горісі.
— Чим кусала?
— Зубами.
— Куди клала?
— До мами.

Бігла мишка,
Несла книшика*,
Не мала де сісти,
Книшика з'їсти.
Отутоньки сіла,
Книшика з'їла.

* Книшик — пиріжок.

Гладять долонями обличчя дитини й проказують.

— Коточку, де ти був?
— У коморці.
— Що там робив?
— Молочко пив.
— А мені залишив?
— Забувся.
— Апчхи! Апчхи! Апчхи! Апчхи!

Беруть у долоні дитячу голівку і, злегка її перекидуючи з руки на руку, роздільно проказують:

Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншичкому — меньший,
Більшичкому — більший.

Після цього, нахиляючи голівку то наперед, то назад, продовжують:

Шусть у піч!
Сажай — виймай,
Їжу, ріжу
Я, куштую —
Гам!

Забавлянки з ручками та пальчиками дитини.

Перекладаємо ручки і кажемо:

Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.

Перебираємо пальчики:

Цьому дам, цому дам, цьому дам і цьому дам...
А цьому не дам:
Він хліба не місить,
Він води не носить,
Він в печі не палить,
То я цьому й не дам...

Перебирають пальчики на ніжках чи ручках дитини від найменшого:

Горошок, бобошок, квасолька, бараболька.
А ти, старий бобище, фур-р-р за плотише!

Беруться за великий пальчик і трясуть його.

Плескають з дитиною в долоні:

— Ладки, ладоньки, ладусі,
Ой ладусі, ладки!
Де були ви?
— У бабусі.
— Що їли?
— Оладки.
— З чим оладки?
— Із медком
Та з солодким молочком.

Тапці, ручки, тапці,
Старій бабі капці,
А молодій черевички,
Жеби були невеличкі.
Тапці, ручки, тапці!
Тапці, ручки, тапці!
Дала баба папці
Дала, дала, іще дала,
Бо Іванка рада мала.
Тапці, ручки, тапці!

Дитині, яка, тримаючись за палець дорослого, то опускає, то піднімає руку, примовляють:

Кра, ворона, кра!
На полиці сиділа,
Дітям кашу варила.
Діти пішли до села,
Сама кашу поїла.
Гиш, гиш, гиш!

При цьому починають мхати руками, ніби відганяючи від себе ворону. Дитина теж махає ручками, сміється.

Постукують по ступні дитини, ніби «кують» й приспівують:

Кує коваль бричку, 
Заглядає в пічку: 
Чи є борщ? 
Чи є каша?
Чи є в борщі шматок м'яса?

Після цього лоскочуть дитячу ступню й приказують:

Куві-і-і! Куві-і-і!

Торкаючись окремих частин обличчя дитини, промовляють:

Летіла бджола коло чола — бумц!
Летіла оса коло носа — бумц!
Летіла мушка коло ушка — бумц!
Летів жук, в оцьо — бух!

Примовляють, підкидаючи дитину на коліні або зігнутій нозі:

Ой чук, чук, чук,
Наловив дід щук,
А баба пліточок –
Годувати діточок.
А бабуся карасиків –
Годувати Тарасиків,
А бабуся окунців –
Годувати молодців.
Чуки, чуки, чуки, чуки,
Наварила баба щуки,
І діток накормила,
І спатоньки положила.

Піднімають дитину і швидким рухом кладуть спинкою на м'якеньке.

Ой дівчина мінісінька,
Яка ж бо ти гарнісінька:
За косою барвіночок,
Ще й рученька білісінька.

Турки, турки, турченя
Сіло, впало на коня.
А коничок вороний, вороний,
А наш Юрчик ще малий, ще малий.

Автор: Ольга Колеснікова-Чмель, сімейний і дитячий психолог.

ответитьзадать вопрос
Смайлы
Добавить фото
2 комментариев
Ольга Колеснікова
Сімейний та дитячий психолог
Так. це особливе спілкування. Моя 4-річна донечка іноді ще згадує деякі потішки і просить масажик
Смайлы
Добавить фото
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Ой, я деякі з дитинства пам"ятаю! Як я тішилась, коли мама так зі мною бавилася!!!
Смайлы
Добавить фото

{ $nifTest}