Святослав
мальчик, 8 лет
купить Huggies со скидкой 5%
головна Олена Зубенко дневники "Спокойствие, только спокойствие"
Олена Зубенко
   179
0

"Спокойствие, только спокойствие"

Калейдоскоп подій та настроїв триває . Протягом останнього тижня ми пережили такі стадії. 

Перша – паніка («Якщо раптом війна, а ми не готові». Якось ввечері ми усвідомили, що «це» може статися будь-якої хвилини. В одну мить згадалося разом і те, що вже час підходить, і те, що на останньому огляді мені сказали, нібито є розкриття на 2 см, дитина вже почала опускатися тощо, а я забула розпитати, що це означає, і те, що на виписку ще не купили одяг , і справи не закінчили, і документи не до оформлювали тощо… І миттєво почалася ПАНІКА. Такого раніше я і не пригадаю. Обоє були такі налякані, що весь вечір і половину ночі (поки ледь живі не попадали) бігали по квартирі і хапалися за все підряд. Тобто, збирали та прибирали. Мені одразу ж здалося, що все вже починається, – кожен рух маленького сприймався з переляком, БУДЬ-ЯКА найменша зміна у самопочутті – симптомом. Я не могла ані стояти, ані сидіти – незручно і лячно, з’явився страшний дискомфорт. Жодні аутотренінги, дихальні вправи, «розмови» з собою не давали ніякого, ну геть ніякого результату. Лише «випучені» очі та моторчик, неймовірні відчай і утома.

Яким же було моє здивування, коли на ранок я прокинулася у хорошому гуморі – за ніч нічого не сталося, а «самопочуття» надзвичайно покращилося. Як ви розумієте, єдина причина цієї зміни була у тому, що зникла паніка.

Друга стадія – суєта. Найяскравіше проявилися в один із днів цього тижня, коли я за добу втратила 2 кг. У цей день я «лише» сперечалася з родичами і засмучувалася через те, що засмучую їх, їздила за покупками у ТЦ, зробила рейд у «Дитячий світ» та прилеглі магазини, відвідала жіночу консультацію (+ годинна черга + сильний запах фарби у коридорі та через це вимушені «походи» на вулицю сходами з 3 поверху і назад), робила домашні справи і готувала.

Третя стадія - спокій (чому вона не триває вічно?). Коли я нарешті усвідомила, що точно зробити все бажане до пологів не встигну, і ПОВІРИЛА, що це не страшно. Одна справа, коли тобі про це торочать знайомі мами, а зовсім інша – не відчувати провину перед малючком, яка зазвичай просто душить мене і не відпускає.

На превеликий жаль, ця чарівна стадія заспокоєння у своєму розквіті тривала лише 1,5 дня. На разі ж я користуюся тільки залишками надбань цього «періоду». Однак вдячна навіть за те, що було. А було почуття спокою і комфорту, злагоди з собою. Я почала «берегти» себе. Відновила прогулянки. Знову почала мріяти. Розпочала приготування до дня народження чоловіка і стала більше спілкуватися з малюком. Звичайно ж, при цьому я і прибирала, і готувалася до пологів. Та поєднувала нарешті це із відпочинком!

Мої сподівання, що ця стадія триватиме аж до самих пологів таки не справдилися. З одного боку почуття провини вирішило знову показати свої кігті і пошкребти у душі. А з другого боку змінилися обставини. Зокрема, на кілька днів з іншого міста приїхала свекруха. І зараз я роблю злочин, що не вилизую квартиру, а пишу. Втім, це неминуче; і мені доведеться «пахати» чи не всю ніч, вишукуючи місця, куди я не діставалася з ганчіркою останнім часом.

Крім цього, моє життя останніми днями нагадує справжній анекдот. Одні родичі щодня питають, чи не збираюся я часом народжувати (читай між рядками – «і зіпсувати нам свято», бо в нашій сім’ї зараз як раз триває низка днів народжень. З другого боку сьогодні по телефону свекруха суворим голосом буквально наказала мені народити, доки вона у Києві. Я вже не кажу про подругу, яка в останньому листі категорично «заборонила» мені поки що народжувати, бо вона ще не готова «здавати подругу у пологовий будинок».

Звучить, звісно, кумедно, та це наше із малючком щоденне життя. Я ж при цьому намагаюся бути хоч трохи спокійною та врівноваженою. Не сприймати все це всерйоз, не брати близько до серця, а просто частіше посміхатися. При цьому кажу малюку, аби нікого не слухав і «робив» по-своєму.  

За моїми підрахунками ми ще маємо від кількох до десяти днів «вагітного» періоду. Цікаво, якими будуть наступні стадії? І як при цьому залишатися спокійною та знову вмовити себе відпочити?

відповістизадати питання
Емоції
Додати фото

Коментарів немає. Будь першою!

{ $nifTest}