Богдан
мальчик, 13 лет
Матвій
мальчик, 11 год
купить Huggies со скидкой 5%
главная Оля Пастух дневники Психопати і Церква
Оля Пастух
   562
0

Психопати і Церква

Це просто моє спостереження протягом добрих 20 років. Майже при кожному храмі є принаймні одна людина із явними порушеннями психіки. Вона регулярно туди ходить, переважно на один і той самий час. Її всі там уже знають, сприймають без жодної негативної реакції. Але через її поведінку все одно намагаються не стояти поруч із нею. Бо це... дуже важко.

Така людина буде або весь час хреститись, або поклони бити, або підспівувати так, що вуха в"януть. Якщо під час Літургії поводиться нормально, то після неї - підходити до людей, щось просити...

Якщо кілька років проживеш у місті і походиш по парафіях, то цих людей уже знаєш напам"ять. Потім їх можна побачити, як продають перехожим, наприклад, чотки-вервиці-іконки, які випросили біля церкви.

Або от нещодавно спостерігала знову типову картину біля головного храму міста. Одна жебрачка викрикала на другого із тяжкими звинуваченнями, чому він не йде працювати.

Знаю також неймовірно побожного колишнього наркомана. Він знищив не тільки свій організм (практично ходячий труп; ой ні, вже майже не ходячий), але й психічне здоров"я. З першого-другого погляду явно видно: там уже нема з ким навіть говорити. Неадекват. Але дуже побожний!

Церква дуже притягує людей "упосліджених" (від слова "последний"). 

Чому?

І чи готова вона з ними дати раду?

ответитьзадать вопрос
Смайлы
Добавить фото
27 комментариев
Марина Kalland
2 мальчика
Ну и вопросик ты подняла! Мне кажется, что ты скорее найдещь на него ответ, чем я. А я постою и послушаю.
Смайлы
Добавить фото
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Шукаю відповіді, шукаю...
Юлия Кипиш
Просто мне позарез нужно, что бы иногда случалось нечто из ряда вон...
в веру часто приходят от плохой жизни (это не касается, конечно тех, кто воспитывался в верующей семье и тд...)
в церкве им сочуствуют, дают надежду на лучшее и тд. (по той же причине такие люди попадают в секты).
а что делать церкви? они не могут выгонять тех, кто к ним приходит.
Смайлы
Добавить фото
Олена Протасова
1 мальчик
у Бога всі рівні. Звичайно поряд з такими людьми некомфортно, але вони ні в чому не винні.
Смайлы
Добавить фото
Ярина Bella
планирую
погоджуюся з Юльою. Помітила, що звертаюсь до Бога в основному коли дуже погано, це напевно неправильно, але так є... знаю, що коли в когось помирає близька родина, також шукають захисту в церкві, більшість людей звертається до Бога в таких випадках.. а для таких людей, які ти описала, це характерно.. звісно, негарно перепродавати речі, які випросив.. моє субєктивне ставлення - до церкви часто приходять люди, які багато нагрішили, в церкві хрестяться, на вулиці матюкаються, крадуть, думають погані речі і роблять їх.. я теж не свята, але через страшні скупчені цілком різношерстних людей приходжу в церкву, коли людей дуже мало, або взагалі нікого не має.. в принципі віддаю перевагу молитві подумки будь-де, де мені цього захочеться...
Смайлы
Добавить фото
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Знаєш, от цікаво те, що до церкви якраз НЕ приходять ті, які багато нагрішили. Або я трошки не так зрозуміла це Твоє суб"єктивне ставлення?
Ярина Bella
планирую
так, люди приходять до церкви, хрестяться, моляться і йдуть далі роблять погані речі.. всі дуже приземлені для церкви і співаючи, читаючи молитву не вловлюютьь ні змісту, ні не беруть в душу.. от памятаю на паску прийшло море людей з кошиками в церкву. Одна дама стала переді мною з своїм кошиком і після прозьби посунутись трошки,щоб і мені місця вистачило навіть не оглянулась, а пів прихожан взагалі на вголос пересварилось хв. 5, де чий кошик стоїть і хто чиє місце забрав..
це ж тільки пів біди
Маришка Mariko
планирую
ой, темка для меня болезненная лет так 5. Как только я начала взрослеть и социализироваться(если есть такое слово) я перестала ходить в церковь. тем более на большие праздники. У меня появилось величайшее отвращение к людям. которые туда ходят. Истинно верующих у нас крайне мало, а вот показухи много.
В позапрошлом году мы с мужем обколесили много монастырей и там. кан ни странно. тоже есть блаженные, которые ходят что-то рассказывают. цепляются и пугают как минимум внешним видом. Один из таких меня сильно напугал(он был грязный, противный, еще и с каким-то кожным заболеванием). Но когда к нему подошел наш батюшка, который с нами ездил, из нашего городского монастыря, и начал с ним разговаривать. то этот дяденька смотрел на него как кролик на удава и в какой-то момент показалось, что рассудок к нему вернулся. Потом я узнала, что наш батюшка работает с такими людьми у нас в городе при монастыре и многих вернул к жизни))) Вот Вам и ответ на вопрос Просто нужно ли это церквям и монастырям (такие люди) и какие там служат "истинно верующие" на лексусах)))
Смайлы
Добавить фото
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Це ж яким сильним треба бути, щоби працювати з такими людьми!
Екатерина Да, я такая
планирую
у нас на Подолі теж є така жінка...і чесно кажучи я її боюсь...
Смайлы
Добавить фото
Тала Колонтар
1 мальчик
потому что у таких людлей вера - это последняя надежда. У кого в то, что все еще наладится. И кого - то в то, что "там" будет легче. А кто-то просто ходит подпитаться чужой энергией.
Знаешь, не раз замечала, что бабки, которые в церкви поелоны бьют и накарачках лазят, в не церкви злые и склочные особы.
Смайлы
Добавить фото
ఞНаташка Ѽ Божьякоровкаఞ
планирую
Как многие уже ответили - блаженные ищут помощи и надеются на исцеление. А еще, они больше никому не нужны, только в церкви на них не будут кричать и агрессировать, к сожалению((

Что касается батюшек на лексусах - не суди, да не судим будешь... Я прихожу в церковь помолиться, уединиться в общении с Богом, а не разглядывать, кто на какой машине приехал. Все будут отвечать перед лицом Господа за свои деяния, поэтому нам не положено осуждать. По крайней мере нужно очень стараться этого не делать))

Оль, можно не скромный вопрос? Помнится ты писала про свое монашество... Ты разочарована? Разуверилась?
Смайлы
Добавить фото
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Про неосудження - зараз дуже актуальне для мене. Маю над чим працювати у своїй душі...
Наташа, знаєш, мені аж зараз, через 10 років після виходу з монастиря, на багато що відкриваються очі. Я дуже подорослішала, побачила багато що "тверезо", "збоку". Мені б дуже багато що хотілось підказати духовним провідникам, що можна зробити такого, аби люди легше ходили до церкви і добре там почувалися.
Бо коли я була монахиня, мене б ніколи не вигнали з храму, як це сталося, наприклад, коли я вже була з дітьми (мовляв, щоб діти не шуміли...)
Напевно, я навіть більше розчарувалась ПІСЛЯ виходу з монастиря, ніж ДО.
ఞНаташка Ѽ Божьякоровкаఞ
планирую
Про неосуждение - это нам всем нужно работать. Не знаю ни одного человека, который бы хоть раз не осудил
Маришка Mariko
планирую
я согласна, что осуждать никто не в праве. Вот поэтому я не хожу в церковь чтобы не поддаваться соблазну))) Бог должен быть в сердце, а не в церкви
Смайлы
Добавить фото
ఞНаташка Ѽ Божьякоровкаఞ
планирую
про Бога в сердце - несомненно. Но это оч. сложная тема. Не нам ее обсуждать - это будет невежественно с нашей стороны - мы не обладаем достаточным количеством знаний и аргументов. Самое главное, почему я хожу в церковь - я православная христианка, хочу иметь причастие - получить благословение, пройти исповедь, причаститься - этого всего я не могу сделать дома, для этого и придумали церковь. В писании говорится: Где соберутся двое для молитвы - там Я (как-то так)... Ведь дома нас отвлекает так много от молитвы, а в церкви это делать проще. Не совсем корректный пример, но например фитнесом лучше заниматься в зале - ты точно знаешь зачем туда пришел и уже не отвертишься)), а дома все времени нет (а то и желания)...
Я никого не принуждаю, ибо по принуждению - это уже не то. К тому же Бог в сердце - это довольно абстрактное понятие. У сектантов тоже свой Бог в сердце. А в церкви принято собираться единомышленникам и там проще не войти в заблуждение, не ошибешься, кому молиться))
)))))Ане4ка )))))
2 мальчика
«Бо де двоє або троє зберуться в Моє Ім’я, там Я серед них» (Мт.18, 20) А ще тіло і кров Христа у вигляді хліба і вина ми можемо прийняти лише відвідавши церкву і цим самим зустрітись віч-на-віч із нашим Богом. Саме в церкві відбуваються таїнства, які роблять нас ближчими до Бога, хоча погоджусь, що часто, той, хто щонеділі приходить до церкви, не має Бога в серці, але вода камінь точить і думаю це вже добре, що навіть такі люди ходять до храму. До речі, часто ловлю себе на думці, що буваю далека від Бога в храмі, але все одно не полишаю надію на навернення.
ఞНаташка Ѽ Божьякоровкаఞ
планирую
Спасибо, Анечка. Именно это я имела ввиду
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Згідна.
А ще в церкві дуже хочеться відчувати, що ти - серед таких самих, як сам. Хочеться почуватись одним цілим, спільнотою...
Тільки не завжди так почуваєшся. Може, тому й осуджувати хочеться.
ఞНаташка Ѽ Божьякоровкаఞ
планирую
Тогда надо искать то место, где именно так и есть. Может это и не правильно. Но есть например 2 храма, где именно так и я и чувствую себя. А вот недавно были в центральном у нас в городе - мне там постоянно делали замечание, что мои дети шумят, что я должна их вывести из Храма (хоть другой Батюшка мне говорил, что не надо этого делать, нужно непрестанно приучать детей к тому, как себя вести в Храме) Я не выдержала и на исповеди сказала об этом Батюшке, он отнесся с пониманием, но тоже сказал, что детей нужно строго одергивать, когда они ходят, разговаривают в Храме, т.к. они отвлекают других молящихся. Сказал, что бы в церковь ходили с мужем по очереди. Вот я как-то не могу это принять (для меня очень важен семейный поход в Церковь), хоть Батюшка вроде не плохой. Это все очень индивидуально.
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
Я теж часто роздумую над тим, чи Церква готова приймати дітей.
Уже від періоду вагітності я дуже сильно відчула, що не готова. Туалети при храмах є вкрай рідко. Бабулька якась теж може штуркнути під бік, мовляв, вставай, чого сидиш на лавочці... Навіть є у нас практично в кожному храмі так звана "Літургія для дітей та молоді". Це по неділях в обідній час. Я думала, що там принаймні проповіді пристосовані для дітей. Ага! Щас! Так само все довго триває і такий самий хор старечих голосів там співає
Настя Ягода
1 мальчик
такие люди потеряли все ориентиры, заблудились, не знают как жить.
а церковь дает готовые ответы, обещает всепрощение и счастье после смерти.
Смайлы
Добавить фото
Раїса Лотоцька
2 мальчика и 4 девочки
Цікаве питання Олю. як на мене то в даний час дуже актуальне.
Розкажу про нас. якщо коло церкви з’являється якийсь жебрак чи жебрачка, ми викликаємо дільничого інспектора. Він перевіряє де людина живе чи має пенсію і т.ін. Закономірно що більше не прийде. Якщо приходять з округ чи з Молдавії з кучою документів. В більшості випадків не реагуємо. Інша справа якщо проблеми у когось з нашої громади чи жителів селища чи навіть району, на такі факти наша церква відгукується і допомагає.
Років два назад у нас в селищі появилась "парочка", яку назвали Чук і Гек. Це молода жінка років п’ятдесяти і старенька бабуся якій уже за 80. Вони собі ходять по селищу з краю в край. Відвідують усі похоронні обіди. По базарі бабуся йде попереду випрошуючи милостиню а подружка позаду з сумкою.
Через деякий час, вони стали навідуватись до церкви і потім стали постійно приходити. Та виявилось, що від бабки страшенно смердить. Біля неї неможливо було встояти. Ми з жнками підійшли до них і сказали: хочете приходити до нас у церкву, мийтеся. Тут же їм позносили кучу одежі і рішуче наказали привести себе в порядок, тим більше що обоє мають власне житло і і людські умови.
Вони і далі приходять до церкви, та проблем більше нема.
Ще був випадок коли став бігати до церки чоловік. по кілька раз на день, хрестився бив поклони щось шепотівю Я пішла з ним порозмовляти. І зрозуміла, що він захворів. Ми негайно знайшли родичів, розповіли про свої спостереження. Він вилікувався і живе далі своїм життям проте, до церкви приходить і веде себе абсолютно нормально.
А ось як пише Тала про бабусь які поза церквою склочні і злі. то таких всюди є багато. Недавно о.Леонід про таких проповідь розказував. Каже живе людина як в пеклі. З усіма свариться матюкається всім незадоволена. А в неділю іде до церкви. Це, як розповідає священник як в армії. Через якийсь період дають звільнення. Так само і біс, який керує цею людиною відпускає її раз в тиждень до церкви. Ну мовляв їди їди. Ти все одно нічого там не запамятаєш і не зрозумієш. Бо я тобі цього не дозволю... Бо дійсно є дуже багато яб сказала не прихожан а ПРОООХОЖАН. Прийшли на службу "Відстояти". А не навчитись і зрозуміти. Ось тому так і виходить.
Смайлы
Добавить фото
Вікторія Кучер
1 девочка
А для мене питання церкви дуже болюче. У мого татка на фоні віри також поїхав дах (і це звичайна православна церква). Коли людина стає фанатиком віри і відносить останні гроші в церку на пожертву, при цьому троє малих дітей сидять голодні дома. Нав'язування заборон з ким спілкуватися, що дивитися і т.д. А останньою краплею стало те, що людина вважає себе безнаказаною, говорячи "я можу і вбити, а потім піду до церкви і помолюся. І все мені проститься". І спостерігаєш, в результаті, таку картину, що людинна яка так ревно відноситься до віри - залишається сама з своєю вірою, відлякуючи цим від себе близьких людей.
Смайлы
Добавить фото
ఞНаташка Ѽ Божьякоровкаఞ
планирую
Это похоже на то, что отец "впал в прелесть" - очень страшное и опасное состояние.
Оля Пастух
Хай завжди будуть мами!
А у мене перша думка, що це, можливо, мусіла бути якась схильність у нього. А релігія це підштовхнула і в цьому "помогла"
Сумна історія
)))))Ане4ка )))))
2 мальчика
Ісус приймав усіх. І як бачимо з Євангелія, то він підходив до жебраків, калік, прокажених, душевнохворих та інших кого ми, на жаль, не можемо сприйняти так же легко як і він. Помітила, що годинами можу говорити про милосердя, але й сама цураюсь людей "з поїхавшим дахом" чи жебраків. Щодо психічнохворих, то кажуть, що вони куди ближче до Бога, аніж начебто нормальні. А ще ми можемо мати руки і ноги, бути гарно одягнені і при наче здоровому глузді, а в душі залишаємось потворними і скаліченими від власної гріховності. Я знаю, що коли я зможу приймати таких людей і не цуратись принаймні не жахатись їх, а нормально пройти біля них , тоді я ближче буду до Бога.
Смайлы
Добавить фото
Информация
Ивано-Франковск, Украина
В «Світмам»: 7 лет
Последний визит: 14.10.2017
Мои детки
Богдан
мальчик, 13 лет
Матвій
мальчик, 11 год
О себе
Богослов, педагог. Чимало років монастиря залишили свій відпечаток. (Не лякаю, просто попереджаю:-) ) Хоч інтроверт, я дуже люблю цей сайт і його мешканців (дорослих і маленьких, і тих, хто ще в дорозі), бо колись давно він відкрив мені дуже широке спілкування і продовжує відкривати.
Хобби
У декреті згадала все, що знала про шиття. Це стало моєю творчістю і натхненням! Вишиваю за народними мотивами, трошки граю на сопілці. Поки сусіди не чують. Відколи діти стали школярами, багато роздумую про нашу систему освіти. У міністри (чесно!) не рвуся, але хотілось би, щоб деякі речі виглядали інакше.
Семейные путешествия
Якщо говорити про СІМЕЙНІ подорожі, то дві найважливіші результативні і натхненні подорожі - це у пологовий будинок.
Семейный досуг
Вивчаємо карту міста, досліджуємо води місцевих рік і довколишню флору :). Іншими словами, гуляємо, беремо участь у міських заходах і плаваєм.
Здоровый образ жизни
О, це питання трошки важливіше, ніж мені колись здавалося. Але не найголовніше в житті ;) Казав такий собі Ніцше, що тільки людина чинить опір напрямкові гравітації: їй постійно хочеться падати вгору. Ну, то я намагаюсь "падати вгору" відсутністю в себе шкідливих звичок (кавоманія не рахується :-)), чвертьмарафонним бігом. І вважаю, що починати худати жінкам найкраще у п"ятницю під кінець місяця. Ну, бо з понеділка і з першого числа мало кому вдається ))

{ $nifTest}